Пошук інформації

           Марі відкрила повідомлення, але чату із Сашею вона не знайшла.

           - Ти якась зробилася стурбована! - Сказала Карія й підійшла до подруги.

           - Та намагаюся знайти чат з ним...

           - Але він видалив? - Запитала дівчина.

           - Саме так...

           - Гаразд, ходімо вип'ємо чаю і продовжимо пошуки книг!

           - Може краще сходимо в кафе? - Запропонувала Марі.

           - Чудова ідея!

           Подруги вийшли з квартири і попрямували до кафе де працює Марі. Через те, що у них були відпустки, вони змогли більше часу проводити разом. 

           Дівчата пішли вздовж вулички і потрапити до входу в кафе, але погляд Карії пристиг до крайнього столика, за яким сидів Дмитро і вирішила показати подрузі.

           - Ти тільки подивись хто там сидить! - Тихо сказала вона.

           - Оу, оце так зустріч буде.

           - Надіюся, що не повториться як минулого разу.

           - То було уже давненько. - Відповіла Марі.

           - Так, то було три місяці тому. - Підтримала подруга.

           Вони зайшли у заклад і сіли у їх улюбленому місці - в куточку біля вікна та відкрили меню. Їх погляд інколи козився на хлопця, проте він ніби не помічав дівчат. Карія досить швидко вибрала собі та чекала коли вибере Марі. Вона ледве вибрала і підійшла до них офіціантка і прийняла замовлення. 

           - Як думаєш, десь іще знаходяться ці книги чи вони усі у твоїй мінібібліотеці? - Порушила мовчанку Карія.

           - Не думаю, що хтось зумів їх знайти.

           - То ти плануєш їх всіх віднайти?

           - А чому й ні? Невже тобі не цікаво, що то за книги і чому не можна відкривати жодну з інших, лише коли будуть усі зібрані?  - Здивовано поцікавилася Марі.

           - Цікаво... Але чи зможеш ти всі віднайти?

           - Якщо ми віднайшли одну то відчуваю, що знайдемо й інші. - Впевнено сказала дівчина.

           - Але яким чином?

           - З цим ми розберемося після цієї чашечки чаю та невеличкого перекусу! - Промовила подруга, показавши на їх замовлення.

           Дівчата наситившись та оплативши вийшли на двір. На дворі уже починало робитися зелено. Настала весна. Повітря ставало ніжним та приємним, тепер хотілося більше проводити часу гуляючи містом.

           - То що?  Вертаємося до тебе? - Поцікавилася Карія.

           - Звісно!  Будемо продовжувати дізнаватися всю інформацію про книги.

           - А можливо в музеї щось знають? - Раптом запитала дівчина.

           - Ти зараз серйозно? 

           - Так, погоджуюся, таке не варто питати, а то ще поймуть нас неправильно. 

           - Ні! Ти все вірно сказала! Ходімо скоріше запитаємо, може когось застанемо. - Сказала Марі й почала йти до музею.

           Дівчата дійшли до найближчого будинку, де був розташований найбільший музей у місті.