Наступний день у друзів розпочався по- різному. Саша та Влад пішли на роботу, а Марі написала Лізі:
" Якщо ти зараз не зайнята, то пропоную зустрітися і прогулятися. Заразом купити якусь сукню."
" Я не проти. А о котрій і де?"
" Через хвилин двадцять... У парку... Тобі буде зручно? Ти не проти, якщо з нами буде Карія?"
Ліза задумалася, але подумала:
" Це навпаки краще... Хоча б розвіюся від цих думок..."
І зразу ж написала:
" Чому мені бути проти? Цікава компанія завжди на користь!"
Через двадцять хвилин дівчата зустрілися в осінньому, затишному парку.
- Познайомся. Це моя подруга - Карія. - Сказала Марі, дивлячись на подругу.
- Я - Ліза. Приємно познайомитися! - Привіталася дівчина і усміхнулася.
- Взаємно. Якщо ти не проти, то я з вами прогуляюся. - Промовила вона і весело додала, - мені уже так не кортить з тобою поближче познайомитися.
- Давайте сходимо у магазин? Там мали привезти нові сукні... - Раптом перервала подруга.
Дівчата погодилися і пішли у сторону магазинів. День здався їм чудовим, все набувало веселих емоцій. Зразу ж зайшли у відділення одягу. Увагу дівчат привернули чорні сукні.
- Дівчат!!! Подивіться яка красива сукня! Я її зразу ж візьму приміряти. - Сказала Марі тримаючи обране і прямуючи до приміряльні.
- А мені ось така! - Сказала Ліза і пішла за знайомою.
Карія обрала сукню і теж пішла одягути.
Через хвилин п'ять вони почали показувати свій образ. Першою була Марі. Дівчина вирішила, що їй треба тепла сукня.
Карії сподобалася сукня і вона сказала до подруги:
- Це точно ти? Тебе не впізнати! Неймовірно. Обов'язково візьми її!
Наступною була Ліза.
Сукня чудово виглядала на ній та підкреслювала її невеличкий животик. Вона була вагітна на четвертому місяці.
Після них Карія вийшла.
Дівчата вирішили вибрати ще. Вони насолоджувалися кількістю.
Ліза обрала собі блакитну, але зручну.
Карія теж швидко знайшла.
Але Марі ніяк не могла вибрати. Вона розгубилася... Проте з допомогою дівчат вирішила.
Усі троє щасливі вибором зібралися йти на касу, але обличчя Лізи виглядало схвильовано. Вона штурхнула легенько Марі у бік дитячого одягу. Там стояв... Дмитро. Він обирав костюмчик і не помітив подруг. Коли дівчина поглянула у сторону, у яку кивнула знайома, в неї в голові згадалися ті дні. Карія не зразу помітила, лише після того, як побачила погляд подруги.
- Ходімо цією стороною! - Сказала вона і потягла обох попід стіну іншого ряду, лише спину хлопця їм було видно.