Дівчата майже дійшли до будинку Влада, але раптом Ліза сказала:
- Ой, Ліно! Я забула, що домовлялася зустріти сестру, ти йди, а за мене не хвилюйся - сама скажу.
- Гаразд... - Знизила плечима знайома.
А вона тим часом бистро покрокувала до центру міста, але звернула до парку. Ліза збрехала Дмитрові, що вагітна не від нього, адже розуміла, що не зможе зберегти дитину. Їй хотілося сказати правду, але раптом їй прийшло повідомлення:
" Навіщо ти сказала своєму, що вагітна від мене, адже між нами нічого не було!"
Дівчина не знала як пояснити, але швидко написала:
" Мені потрібна допомога, можеш брати Марі та Сашу із собою! Я все поясню, але не в чаті."
***
Ліна уже дійшла до будинку і готова була відкрити двері, але через невпевненість у батьківстві повернулася на доріжку. Вона пішла і думала, як вона може так помилитися. Дівчина впевнена була поки поруч була Ліза, але в її голосі відчувалася невпевненість, яка і зачепила знайому.
" Можливо вона теж була невпевнена? Але який сенс казати неправду своєму хлопцеві? Ліза єдина дівчина у Діми, а я була лише, щоб прикрити і прикрити його. Можливо він знає?"
- Ліно! Можна з тобою поговорити? - Голос здався їй знайомий.
Вона подивилася у сторону і помітила Марі. Дівчина дивилася на неї трішки схвильованими очима.
- Ти як себе почуваєш? Вибач, що тоді не зупинила його... - Сказала Ліна, але та перебила її і сказала:
- Все гаразд. Я хочу поговорити за Лізу. Ти ж знаєш, що вона вагітна, але не від Влада ? Це ж правда?
- Так. Вона ймовірно від Діми, але я не впевнена. Мені хотілося б з нею поговорити, але не знаю де вона.
- Я можу її запитати і якщо вона погодиться - дати тобі контакти.
Марі написала Лізі чи може вона дати номер Ліні. Дівчина погодилися, але попросила, щоб вона бистро йшла, адже хлопці уже були на місці призначення.
Друзі пішли зразу, адже кохана Саші ще зайшла переодягнутися у тепліший одяг. Вона швидко переодягнулася і пішла на місце зустрічі. Марі не очікувала, що зустріне коханку Діми, яка буде просити вибачення, що не допомогла. Але зразу постала думка:
" Якщо вона була увесь час там, то чула усе. Але чому не підійшла? Невже хотіла щось дізнатися? Цікаво, що почула за цих пару днів? Адже я помітила, що бувало й темно." - В її очах згадалася та холодна зала і темрява...