Ліза взяла телефон і набрала не підписаний номер, але дзвінок пролунав у Ліни і усі подивилася на них.
- Я зараз не зрозумів, звідки у тебе номер її? - Запитав схвильовано Дмитро.
- Знайшла у твоєму телефоні! - Злісно відповіла дівчина.
- Владе? А що ти тут робиш? - Раптом запитала Ліна нервово дивлячись на інших.
- У мене те саме ж питання до тебе. Ти казала, що їдеш за кордон! - Відповів хлопець поглянувши на Дмитра.
- А ти звідки знаєш його? - Раптом звернувся до коханки.
- А ми з ним випадково у клубі познайомилися... - Почала була Ліна, але згадала:
" І Ліза там була. Теж з ним познайомилася. Він сказав, що дівчини немає. Виходить, що ми обоє його коханки і я вагітна від нього. "
Але слова Влада привели у пам'ять:
- Так... Давненько уже...
- А як же Віка? - Запитав Саша і всі погляди втупилися у нього та Марі.
- Тааа... вонаааа... - Почав був хлопець виправдовуватися, але голос Ліни його перервав:
- Тобто я вагітна від зайнятого хлопця?
Але Ліза відійшовши за спину Марі та Саші, додала:
- Я теж від нього...
Погляд Дмитра від цих слів наповнився ненавистю, але його швидко зупинило одне: рука Марі, яку вона поклала на його плече і сказала:
- Сам винен, що не можеш бути вірний одній, але жаль тебе, що ти це пізно зрозумів...
- Т-ти пам'ятаєш усе про мене? - Закам'янів він на місці.
- Усі твої слова. Лише тоді навчилася робити вибір правильно. - Сказала дівчина і обійняла Сашу.
Хлопець стояв і мовчки дивився на усе це: його коханка та дівчина вагітні від Влада, а Марі щаслива із своїм.
- Схоже, що ти права...
Ліна і Ліза стояли і косо дивилися то на Влада, то на Дмитра, але одна з них прошептала щось на вухо іншій і бистрим кроком вийшли із будівлі.
Хлопець присів на стілець і закрив обличчя руками. Він уже нічого не казав, лише намагався позбутися тої ненависті до обох дівчат, адже розумів, що вони можуть піти проти нього.
***
- Я пропоную розказати усе його дівчині! - Сказала Ліза вийшовши із приміщення.
- Думаєш, що вона повірить?
- Нам варто спробувати! - Запропонувала дівчина.
- Гаразд... Де він живе я знаю, тому ходімо?
- Я теж знаю... - Усміхнулася Ліза і пішли до будинку Влада.