Зникнення

          Влад не знав сам навіщо зробив таке. Хлопець повертався з прогулянки і обмірковував усе, що накоїв за цей короткий час. Він йшов і думки не залишали його.

          " Як мені зараз виправити все? Я надто тупо повівся із своїм найкращим другом. Він віртий кращого і буде краще, якщо не буде кому руйнувати його відносини. "

          Хлопець враз дістав телефон і набрав коротке повідомлення:

          "  Пробач мені, друже! Я зразу повинен був сказати, що хотів твої відносини зруйнувати. Не повернуся більше в твоє життя. Вибач, що витрачав твій час." 

          - Що ж раз на то пішло, варто і перед Марі вибачитися. Адже я ледве не зруйнував їх життя! - Подумав Влад і відкрив чат із дівчиною.

          " Я по дурному повівся, вибач, що такого накоїв. Більше не появлюся у вашому житті. Будьте щасливі!" 

          Але тим часом уже пізно було. Вона Саші написала:

          " Я подумала, що краще буде якщо ми розійдемося. Ти із Владом щасливий, у тебе є справжній друг, який підтримає тебе. За мене забудь. "

          Слова бистро до Саші дійшли. Хлопець сів на лавку і задумався.

          "Чому так сталося? Невже справді усе це через якусь брехню? Влад зрозумів свою помилку і це тішить мене, але що з Марі? До чого її слова? Невже вона не любить мене? Напевно, ні. Хоча я можу все виправити і поговорити з обома."

          Він піднявся і покрокував до будинку дівчинки. Вечір видався досить холодним, місяць показувався із-за чорних хмар, які набігли, ховаючи у темряві сіре місто. Листя давно уже лежало на землі, закривши траву. 

          Саша подивився на вікно Марі, але там було темно. Уже було пізно, можливо вона уже й спала. Проте хлопець згадав, що у нього є ключ від її квартири і враз вирішив провірити.

          Він піднявся на четвертий поверх і подзвонив у дзвінок, але там тихо. Він хотів ще раз натиснути на кнопку, але сусідка вийшла і запитала:

          - Що Вам треба у таку годину?

          - А Ви не знаєте де Марі? - Запитав засмучено хлопець.

          - Вона зранку вийшла і більше не бачила її. А щось сталося? - Стурбовано запитала сусідка.

          - Та виникли непорозуміння і вона не відповідає...

          - А Ви хто такий їй будете? - Запитала підозріло пані.

          - Я хлопець її. - Відповів хлопець і додав: - Гаразд, спокійного Вам вечора.

          - Дякую. - Відповіла вона і закрила двері.

          Саша вийшов із під'їзду і набрав Влада. Він знав, що той відповість. І він не помилився. Хлопець описав ситуацію другові і назначив місце зустрічі.