Зустріч

          Марі вирішила провчити Влада, але зоставалося питання, як це зробити. В ту ж хвилину їй спала чудесна думка.

          " Якщо він так бажає зрадити друга, то я згодна підіграти йому. Але спочатку треба дещо зробити, так можна захистити від недовіри."

          Дівчина взяла телефон і почала писати Саші. Вона розуміла, що так вона зуміє доказати.

          " Я знаю, що ти можеш мені не вірити - це твій вибір, але я хочу, щоб ти знав правду. Тому я тобі пізніше скину голосове, про яке окрім нас двох не знає."

          Відправивши текст Марі пішла у домовлене місце. Яке було в неї здивування, коли побачила, що Влад уже чекає її. Вона зразу увімкнула голосове повідомлення у чаті із Сашею і поклала у карман піджака. Хлопець побачивши її дивно посміхнувся.

          - Привіт. - Почала розмову дівчина.

          - Привіт. Я надіюся, що ти сама? - Стурбовано запитав він.

          - Навіщо мені підводити тебе? Звісно одна. - Відповіла Марі.

          - Добре. Отже, як ти уже зрозуміла то розмова буде про Сашу.

          - Так... - З цікавістю у голосі сказала вона.

          - Тоді розпочну! Так як ти знаєш, я з ним не так добре знайомий, але він завжди мені усе розказує. Наприклад, чи знала, що Саша живе із своєю колишньою? 

          Дівчина неочікувала такої історії. По її жилах враз пробіг холод. Невже це дійсно правда? А якщо це лише його фантазія?

          - Все гаразд? - Турболиво запитав хлопець.

          - Так! Вибач, трішки шокована.

          - Розумію. Я теж не був готовий до такої інформації, але вирішив, що його дівчина має знати це.

          - Так. Добре, що ти сказав за це. Я тепер маю подумати над цим.

          - Якщо хочеш то можемо завтра ще зустрітися? - Запитав Влад, помітивши, що Марі повірила його словам.

          - Я не впевнена, що в мене вийде завтра.

          - А чому? - З дивною інтонацією прозвучало питання.

          - Зраз запитаю у директора о котрій мені виходити, адже клієнти в різний час приходять. - Сказала дівчина і відійшовши в сторону - надіслала голосове.

          - В тебе дивна реакція. - Підійшов він і хотів заглянути у телефон.

          - Тобі здалося, просто директор написав. Вибач, змушена залишити тебе. - Відповіла Марі.

         В той момент їй прийшло повідомлення від Саші. Влад майже побачив його слова.

          " Де ти зараз? Прошу!!! Відпиши!!! Йди від нього якомога швидше!!! Я недалеко!!!"

         Дівчина відчула щось спокійне і рушила в ту сторону, але друг не відставав і слідкував за кожним її кроком. Яке було в нього здивування, коли з-за повороту вулиці показалася фігура Саші. Марі зраділа побачивши коханого.

         - Привіт. - Сказав друг.

         - Привіт. А ти тут що робиш? - Запитав підозріло Влад.

         - Я вирішив зустріти Марі із роботи. - Насупившись відповів хлопець.

         - Зрозумів. А я захотів прогулятися, тим більше, що погода не є прохолодною.

         - Так, тому ми вирішили прогулятися. - Промовив Саша, давши зрозуміти, щоб той залишив їх удвох.

         Друг швидким кроком попрямував кудись углиб парку. Вони дивилися йому вслід, поки повністю зникла його статура. Марі зрозуміла, що коханий захистив її від Влада, який намагався морально нашкодити дівчині.

         - Коли ти скинула голосове, я зрозумів, що тобі потрібна допомога. Ходімо до мене! Я Кави зроблю і приведеш себе в порядок. Бо бліда, ніби стінка.

         Дівчина кивнула головою і ще сильніше притулилася до хлопця. Він обійняв її і пішли до нього додому.