Влада не відпускала думка про те, щоб зробити шкоду своєму другові. Але він не розумів, як звичайна дівчина зуміла так змінити Сашу.
" Хто вона така, щоб керувати так моїм другом? Знайшов же ж він на свою голову її. Таке відчуття, що Марі його приворожила. Але хіба таке можливо? На вигляд спокійна дівчина, як вона ж мудра тоді. Цікаво, чи зможе Саша після цього бути таким, як до цього? Я зроблю все можливе і неможливе."
Владові не прийшло нічого кращого в голову, як відправити фото. Там було добре видно його друга і незнайому дівчину. Він був впевнений, що це допоможе порушити довіру Марі.
" Привіт. Вибач, що пишу. Але я не знав як сказати правду. Нехай ти не довіряєш мені, але маю докази"
Написав хлопець таке повідомлення дівчині, але на його здивування вона бистро відповіла.
" Дуже цікаво, що за докази."
" Прошу, не кажи Саші! Ти ж знаєш. що ми з ним друзі? Я не хочу зруйнувати дружбу. Але в мене є фото, де він з іншою"
" Ну то скидуй фото! Чи ти думаєш, що поведуся на слова?"
" Знаю, що не повіриш. Тому фото скину зараз"
" Якщо не віриш фото, то скину відео."
" Як бажаєш..."
Влад вирішив, що їй байдуже. Але не розрахував, що вона була в парку. Сама знову, серед листви.
" Тобі байдуже?"
" А тебе це цікавить?"
" Але чому ти із Сашою зустрічаєшся?"
" Ти хочеш лише це знати?"
" Ну не зовсім..."
" Скинь відео, бо я тобі не вірю!"
" Немає питань..."
" Бачиш? Він щасливий!"
" А він знає за фото і відео?"
" Ні. І не повинен знати, що в мене є докази його зрад!"
" Чому ти такстараєшся? Він твій же друг!"
" Його важко назвати другом..."
" Чому?"
" Так друзі не поводяться. Я не хочу, щоб ти з таким страждала..."
" Чому ти хвилюєшся так?"
" Давай завтра зустрінемося і я розкажу тобі всю правду про нього?"
Марі сіла на лавку і почала думати, чому Влад раптом вирішив так підставити свого друга. Але одного не розрахував хлопець, що Саша міг би побачити повідомлення ці, а також відео. Як необдуманно повівся той.
" Варто зробити по-іншому. Невже Влад не подбав про це? Але то вже не мої будуть проблеми... "
Вона встала і попрямувала до свого будинку. Фонарі ледве освітлювали вулиці, а вітер обривав листя, яке ще зосталося на гіллі. Ніч була за крок, але Марі не зважала на це увагу і замислившись не чула нікого навколо.