Розділ 26. Пекельний аудит та весільний хаос

На Воскресенській настала така дзвінка, могильна тиша, яку в Сумах зазвичай буває чути лише перед початком найважчої зимової сесії в Політеху або за п'ять хвилин до офіційного кінця світу. Страшна армія Юридичних Гемів — містичних істот із розпухлими канцелярськими папками замість голів — залізобетонною стіною вишикувалася прямо перед панорамною вітриною кав’ярні.

Їхні довгі гнучкі ручки-самописки синхронно, з сухим металевим звуком заклацали ковпачками. Від цього звукового фону у випадкових перехожих сумчан, що проходили мимо по Сотні, миттєво й неусвідомлено виникало дике, панічне бажання побігти додому і терміново сплатити всі борги за комуналку за три роки наперед, включаючи вивіз сміття.

— Згідно з підпунктом «Г» сорокового додатка до Кодексу про примусову забудову магічних пустирів та міжсвітніх підвалів, — неприємним паперовим голосом зарипів головний Юридичний Гем, змахуючи перед носом Мар'яни важким гербовим документом, — цей приватний заклад підлягає негайному, повному демонтажу та знесенню! Причина: повна відсутність у власника медичної довідки про офіційне щеплення вашого равлика-дизайнера Валєри від хронічного сказу навколишньої реальності! На засув його!

Мар’яна вже міцніше перехопила свій вогнегасник, приготувавшись захищати дубову Галину та кавомашину власними грудьми, а дракониця Аніта за її спиною активно розігрівала горло для потужного вогняного залпу, як раптом густе вечірнє повітря розірвав шалений, оглушливий гуркіт пекельної блискавки.

Прямо зі стовпа чорного жирного диму посеред вулиці матеріалізувався Герасим. Демон був одягнений у розкішний, шикарний смокінг, викуваний із вогнетривкої сталі третього загартування, а в руках він із погрозою тримав гігантський золотий степлер, від якого в радіусі п'яти метрів виходило чисте, нерозбавлене бюрократичне зло.

— Хвилинку уваги, колеги по фінансовому моніторингу! — гучним, утробним басом пробасив Герасим, з лінивим задоволенням випускаючи з ніздрів красиві кільця сірого диму. — Радий особисто бачити в нашому місті рідні... паперові папки. Нагадую для протоколу: я — Герасим, старший ліквідатор департаменту пекельних прострочок та капітальних заборгованостей Геєни. І я буквально дві хвилини тому у вищому ефірі провів тотальний позаплановий аудит усіх ваших поточних повноважень на Воскресенській.

Головний Юридичний Гем від такого авторитетного візиту прямо на місці застиг, наче вкопаний. Його численні внутрішні сторінки з актами та печатками злякано й гарячково зашелестіли від первісного фінансового страху.

— Але... але у нас є офіційний письмовий дозвіл на знесення від самого Андрія Валер’яновича! Він — наш верховний генеральний інвестор і забудовник кварталу!

— Ваш улюблений інвестор — звичайний дрібний дилетант і фрілансер-самоучка, — презирливо хмикнув пекельний чорт, витягуючи прямо з повітря нескінченний сувій документів, довжина якого візуально цілком дорівнювала периметру всієї Соборної вулиці разом із магазинами. — Згідно з таємним додатковим договором між третім колом Пекла та Сумською магістратурою від 1655 року, будь-яка бюрократична чи силова атака на зареєстровані портальні споруди Перехрестя має бути в обов'язковому порядку завірена кров’ю чистокровного, незайманого бюрократа, який за все своє життя жодного разу не брав хабаря від громадян... або хоча б коробкою цукерок «Ромашка» від Рошен. Ану, покажіть мені, у вашій папці є така законна печатка?

Юридичні Геми від такого жорсткого юридичного пресингу почали розгублено й панічно перезиратися між собою (наскільки це взагалі було можливо виконати для картонних папок із зав'язками).

— Ну... ми... у нас прямо зараз є тільки свіжий підпис від голови місцевого ОСББ... — жалібно промимрив один із молодших інспекторів-Гемів у сірому рукаві.

— Та в дупу ваше людське ОСББ! — Герасим з усього розмаху хижо клацнув своїм гігантським золотим степлером, і перший Юридичний Гем у ту ж мікросекунду з гучним звуком миттєво перетворився на велику купу різнокольорового конфетті для майбутнього весілля. — Ваш позов повністю анульовано через грубе, цинічне порушення правил оформлення шрифту «Times New Roman» у третьому абзаці першої сторінки! Використання дрібного кегля 11 замість законного 12 у нашому Департаменті автоматично вважається державною зрадою і карається котлом! Пшли геть звідси, паперові душі, поки я вас усіх разом із вашими скріпками оптом не здав на макулатуру в найближчий пункт прийому на Хіммістечку за дві гривні кілограм!

Уся грізна армія Юридичних Гемів із ганебним, переляканим шелестом сторінок у ту ж секунду просто розчинилася в повітрі, наче їх і не було. Андрій Валер’янович, який із глибоким шоком спостерігав за цією сценою з вікна свого лімузина, від шаленої люті одним махом на повну швидкість перегриз власний золотий годинник Rolex.

— Герасиме, пупсику мій підземний, та ти сьогодні просто справжній елітарний красень! — захоплено вигукнула Алевтина Герберівна, ефектно підлітаючи до демона на своїй титановій мітлі й поправляючи вінок. — Оце я розумію — справжній чоловік у домі! Чітко й без компромісів знає, куди і під яким кутом треба встромити важкий державний степлер! Наш формат!

А ось після цієї тактичної перемоги над бюрократією в кав’ярні нарешті з усім розмахом почалося те саме довгоочікуване Весілля.

Це був абсолютний, чистокровний і неймовірно затишний хаос міжсвітнього масштабу. Триметровий Жмих у величезному святковому смокінгу, який через його габарити ледь тримався на міцних кам’яних плечах і тріщав при кожному подиху, щосили намагався ніжно обіймати і при цьому випадково не розчавити щасливу Людочку. Наречена буквально сяяла від радості в своїй унікальній білосніжній сукні з військової парашутної тканини.

— Людочко, зірочко моя міська! — закохано на весь підвал пробасив Жмих, притискаючи дівчину до шкури на грудях. — Жмих тепер — офіційно одружений, цивілізований троль першого рангу! Жмих віднині буде кожен день носити тебе на своїх руках... і іноді на самій голові, щоб тобі з висоти було набагато краще видно наш магічний портал Перехрестя!