Кава, полита сльозами
4
А ось і "завтра" в якому я маю лягти спати в обід. А отже сьогодні ми живемо за програмою "максимум". Тому, до стандартних завдань підключаються одразу домашні справи.
До сніданку все за планом.
А далі - хаос набрав обертів. Саме сьогодні чомусь від мами вимагається підвищена увага.
"Мам, іди подивись" - тут.
Крик, і взяти на руки - там.
Мама ж хотіла поробити домашні справи.
Ну нічого, одна рука вільна. Це мама вже вміє. І воду налити, і яйця засмажити, і салат косо-криво нарізати. А прання, складання, прибирання однією правою — це взагалі звична справа.
Точно, вчора ж про прання усі забули.
Зняти сухе.
Розвісити мокре.
Поскладати.
Завантажити нове.
Все, час вкладатися на сон.
Трясця! Я ж ще вчора хотіла допис написати. Зараз, дві хвилинки — і лягаю.
Зайняло близько 15, але все одно ще часу для сну трохи є.
Лягаю.
Сон не йде.
Кручусь, рахую баранів.
Сон починає потроху накатувати.
Поступово провалююсь в його обійми...
І саме сьогодні моє хаосенятко, звісно ж, вирішило поспати півгодини, замість півтори.
Все, вставай, мать, виспалась.
А тепер ще ж розважати чимось треба. І звісно ж, дитятко теж не виспалось і не в захваті від цього. Залишок дня — на руках. Втомлююсь, і сідаю вже просто на ліжко.
Завтра. Я дороблю всі справи завтра.
Точно. Ще ж моя кава ранкова не випита.
Відредаговано: 25.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
