Кава, полита сльозами
2
Нарешті вклала спати. Може і самій прилягти? Хоча б на півгодинки. Адже очі закриваються, ніч була жахливою – мабуть зуби, або животик, або регрес сну, чи перегул, чи навпаки?...
Ой, ні. Треба ж ще до лікаря записати.
Мушу вставати.
Дзвінок із ванної, щоб не розбудити.
А у ванній гора прання, яке треба було ще вчора попрати. Ось і справи знайшлись.
Прання поставлене.
Раковина помита.
Дзеркало протерте.
Горщик кота змінений.
Унітаз почищений.
Полички упорядковані.
Рушники розвішані на батареї.
Хух, тепер можна трошки прилягти.
Заурчало в животі.
Точно! Забула що мала поставити готуватись вечерю!
Картопля. Цибуля. Морква. М'ясо. Спеції.
Можна ставити запікатись.
Вже і посуд помию, раз на кухню зайшла.
Треба ще сміття позбирати.
Шафка якась брудна...
Стіл витерти не завадило б.
Давно мікрохвильовку не мила.
Ну добре, тепер можна прилягти.
І нарешті я лягаю в обійми найм'якшого в світі ліжка. Тихо - тихо, аби не розбудити своїх хаосенят. Закриваю очі лише на мить — мені б хвилин 10...
"Мам, ку - ку."
Це правда, маленька. Мама ку - ку. Треба було лягати та й спати собі, а не переробляти купу справ в цей час. Завтра так і зроблю. От поки вони гулятимуться — візьму і зроблю домашні справи.
А як вкладу — так і сама ляжу відпочину.
Відредаговано: 25.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
