Кава під ялинкою
Частина 12
Того ж дня вони вирішили обмінятися невеликими подарунками, які приготували заздалегідь. Мирослав дістав коробочку, обгорнуту в яскравий папір, і простягнув Ярині.
— Для тебе, — сказав він з легкою посмішкою.
Ярина відкрила її і знайшла маленький кулон у вигляді зірки. Її серце стиснулося від ніжності.
— Міро… це так мило! — прошепотіла вона, підносячи кулон до очей.
— Я хотів, щоб ти завжди пам’ятала про ці дні, — відповів він, дивлячись на її усмішку.
У свою чергу, Ярина простягла йому маленьку коробочку:
— Тримай, це для тебе, — сказала вона, трохи хвилюючись.
Він відкрив її і побачив маленький блокнот із їхніми спільними фотографіями та записами про дні, проведені разом.
— Ти справжня чарівниця, — сказав він, обіймаючи її. — Кожна деталь… просто неймовірно.
Вони провели решту дня, прогулюючись містом, смакуючи гарячий шоколад із кіосків, роблячи селфі і жартуючи один з одного. Кожна дрібниця — погляд, усмішка, легкий дотик — зміцнювала їхні почуття.
Коли вечір наближався, вони сіли на лаву поруч із маленькою ялинкою, яка ще залишалася на площі. Мирослав взяв Ярину за руку:
— Я радий, що ці свята ми провели разом. І сподіваюся, що наступні будуть ще кращими.
— Я теж, — відповіла Ярина, притискаючись до нього. — І нехай у нас буде багато таких маленьких радощів.
#504 в Сучасна проза
#323 в Молодіжна проза
Відредаговано: 01.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
