Кава під ялинкою
Частина 9
Наближався вечір 31 грудня. Місто сяяло тисячами лампочок, у вікнах будинків миготіли свічки, а повітря було насичене запахами ялинки, мандаринів та свіжої випічки. Ярина готувалася до святкування у Мирослава вдома. Вона намагалася підібрати наряд, який виглядав святково, але водночас зручно, адже вони планували провести вечір разом: готувати святкові смаколики та спостерігати за феєрверками з вікна.
— Ти сьогодні справжня зірка, — сказав Мирослав, коли Ярина зайшла у кімнату в легкій святковій сукні з блискітками.
— Ой, Міро… ти мене змушуєш червоніти, — засміялася Ярина, відчуваючи, як тепло розливається по щоках.
— Слухай, а якщо ми зробимо маленьку фотосесію? — запропонувала Ярина.
— Згоден! — відповів він, і вони фотографувалися, сміялися, робили кумедні гримаси, а світло лампочок створювало романтичний настрій.
Вечір наближався до завершення: Ярина поставила на стіл мандарини та печиво, Мирослав включив святкову музику. Вони сіли поруч, насолоджуючись ароматами, смаком печива та відчуттям, що цей вечір стане незабутнім.
— Знаєш, я ніколи не думала, що новорічна ніч може бути такою теплою, — тихо сказала Ярина, притискаючись до його плеча.
— А я ніколи не зустрічав когось, хто робить її справді чарівною, — відповів Мирослав, тримаючи її руку.
#365 в Сучасна проза
#244 в Молодіжна проза
Відредаговано: 01.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
