Розділ №26. 1. Безсовісний слідчий

Холодний вітер колов носа сніжинками. Я повернулася до дівчинки, щоб поправити на ній шарф та тепліше загорнути в нього. Джейд була дуже красивою дівчиною. Довге сріблясте волосся, величезні очі, які переливалися на світлі. Напевно, природа вирішила так компенсувати їй її “практичний” характер та буркотливість. 

Мій погляд повільно ковзнув за її плечі, відмічаючи двох чоловіків, які йшли слідом за нами. Побачивши, що ми зупинилися, вони розвернулися один до одного та вдали ніби розмовляють. Від цього зляканого руху щось всередині мене стиснулося і я перехопила долоню Джейд, пришвидшуючи рух. 

— Джейд, наскільки добре ти контролюєш перетворення? У собаку не можеш перекинутися часом? — нервово спитала, повертаючи до провулку. 

— Якось не пробувала… — здивувалося дівча, мало не підстрибуючина місці. — А ви вмієте? А на кого? А вона велика? А хвіст пухнастий? А яка порода? 

— Послухай мене, люба. За нами йдуть якісь незрозумілі телепні й скоріше за все, вони хочуть тебе вкрасти через те, що твій тато слідчий, — схвильовано почала розповідати те, що Айрону варто було зробити до мене. —  Тому не обертайся та гарно послухай мене. Ти знаєш дорогу додому? 

— Знаю… — малеча спробувала повернути голову, але через мій авторитетний поштовх передумала це робити. — А нащо я їм здалася?

— Спитаєш у свого татка. А поки що ти віддаєш мені свій амулет і на “один, два, три” біжиш щодуху й ховаєшся за сміттєвими баками в образі тієї дівчинки зі школи. Я перетворюся на тебе та спробую обманути їх. А ти, коли побачиш що вони втекли — посидь нишком ще п’ять хвилин та іди додому. Тільки ні за що не перетворюйся в себе, добре? 

— Але я не можу довго бути іншою людиною… — мало не заскиглила вона. — А якщо вони мене знайуть?

— Не знайдуть, Джейд. Добре? — міцніше стиснула її руку, наближаючись до повороту. Маленька долоня вклала мені в пальці свій амулет і я непомітно кинула його в кишеню. — А тепер біжи…! 

Маленька дівчинка побігла щодуху ліворуч, а я притулилася до стіни й зробила глибокий подих. Трансформуватися в менше тіло було важче, болісно та нервово. Ніби тебе стискали зі всіх сторін та намагалися втоптати в землю. Тому на перетворення пішло трохи часу. Упевнившись, що Джейд добігає до сміттєвих баків, які стояли там не одну сотню років, я побігла щодуху в протилежний бік, мало не збиваючи з ніг одного з цих покидьків. Але він встигнув кинути мені під ноги якусь мотузку і я впала прямісінько в сніг. 

__________________________
Зі святами вас) Теплої ночі)