Розділ №12.1. Справжнє кохання

Мої роздуми так затягнулися, що  я навіть не зрозуміла в який момент почула продовження від ба:

— А оскільки в тебе таких друзів немає, то нема чого скиглити! Іди та заробляй грошики! Бо, на відмінну від цих всіх людей які тебе оточують, вони ніколи не втратять свою ціну! Ніколи не розіб’ють твоє маленьке нещасне серденько та ніколи не зрадять! Ось, що таке справжнє кохання, Хайлайн! А не ці всі рожеві історії про кохання, яке тільки те й робить що виражає свою стурбованість твоїм становищем, але ні чорта не робить аби його покращити. 

— І що б я без тебе робила, ба…? — прошепотіла собі під ніс, повертаючись до реальності. Якщо в цьому світі й існував голос розуму, то він був однозначно ростом “метр шістдесят” в капелюсі, з вбивчим поглядом та нестерпним буркотливим характером ба. Ця свята жінка могла кого завгодно опустити на землю. — Навіть не знаю…

— Зате я знаю… Лежала б зараз в ліжку якогось міністра, народжувала б йому дітей як свиноматка та шпигувала б на країну, аж поки він би тебе не придушив власними руками за це, — завелась не на жарт ба. — Тому нарешті подякуй, перестань скаржитись на своє життя та йди відпрацьовуй свій борг. Ти мені винна ще стільки грошиків, що тебе простіше буде віддати на органи. 

— Тобі які краще? — мило перепитала, заходячи до готелю та здіймаючись сходинками у свій номер. — Чоловічі? Жіночі? Гном’ячі? Чи може собачі?

— Хайлі Дарк! Тобі не соромно?! — закричала вона мені в слухавку. — Бач, що задумала! Собаку на органи! 

— А людей тобі, значить, не шкода? — розсміялася їй. — Теж мені, страшна міс Сейн! Як на вбивць дивитися та мертві тіла в морзі — то жодної краплі співчуття. А як у фільмі  самотню собаку побачити — то сльози в три струмки!

— Не рівняй грішне з праведним, люба. Собак завжди шкода… Вона хоча б не викинуть тебе на вулицю. А от люди і викинуть, і пнуть, і зрадять, — протягнула вона зі смутком в голосі, поки я пробиралася до свого номера. Важкі черевики впали з ніг прямісінько до дивану. Я втомлено звалилася туди ж та заплющила очі, щоб через мить мало не оглухнути. — Тому піднімай свій зад та готуйся до роботи! В тебе година часу! І не здумай мені відмовитись, гроші я вже прийняла від міс Рубі. Бувай!

Не встигла я й отямитись, як бабуся кинула слухавку й до мене почало доходити, що саме за завдання мені дали. На екрані висвітилася адреса та невеличке повідомлення від бабці Айрона:

“Ти питала, що потім? Найматиму тебе, поки не закінчаться гроші й ти не помреш”

От що за нестерпна жінка? І ж навіть не припустила думки, що вона помре першою! 

_____________

Насправді… Якщо ваша близька людина дивиться, як вам погано і нічого не робить, щоб покращити ваш стан — це мало схоже на кохання. Тому… гроші, ліки, їжа — це все база. Навіть якщо про це не говорять, а то й зневажають. Цінуйте себе хоч трохи.  Бо ви на це заслуговуєте.

 А які для вас не очевидні ознаки кохання, про які мало хто говорить?