Розділ 69

Кайла

— Я думаю, що зараз найбільш відповідний час для того, щоб офіційно повідомити усім нам про ваше майбутнє весілля, Данте, — ніби між іншим лагідно зауважує Джейн, коли ми всі разом дружно обідаємо.

Після того жахливого нападу найманців минуло кілька днів, перш ніж ми нарешті знову змогли зібратися разом за одним великим столом. На обличчі мужнього Лоренса все ще чітко видно свіжі рани та глибокі садна.

Коли Джейн зрідка на нього поглядає, то в її очах відбивається такий нестерпний сум, що мені часом здається: якби зараз поруч не було всіх нас, вона б тієї ж секунди підбігла до нього і знову почала міцно обіймати.

Від таких раптових слів Джейн усі присутні спочатку здивовано дивляться на Данте, який зовні залишається абсолютно спокійним і продовжує незворушно їсти, а потім їхні цікаві погляди синхронно переміщуються на мене. Я поспішно опускаю очі в тарілку, бо найменше у світі хочу, щоб усі бачили моє збентеження.

— Про яке ще весілля? — перепитує Енцо, переводячи ошелешений погляд на старшого брата, і кумедно підкидає одну брову.

— Слава мафії, я все-таки дожила до цього моменту! — захопленість у голосі Клари дивує абсолютно всіх за столом, і навіть незворушний Данте від несподіванки злегка веде бровою. — А я ж іще тоді, на самому початку, упевнено говорила, що між ними одразу ж промайнула іскра, от тільки одна вперта штучка мені до останнього доводила, що між нею та цим козлом узагалі нічого й ніколи не може бути.

— Кларо, замовкни, — сердито шиплю я подрузі, адже мені дуже не хочеться, щоб Данте взагалі знав про ті мої минулі думки.

Коли я мимохідь дивлюся в його бік, то, на свій жах, бачу, що він дивиться на мене з дражливим блиском в очах, ніби безмовно обіцяє, що я ще обов'язково відповім за цього «козла». Від цього я червонію ще сильніше, ніж раніше.

— Кайло, я особисто даю тобі своє благословення на цей шлюб, — весело починає Енцо, і я від ніяковості ще міцніше стискаю виделку у своїх руках. — І навіть більше тобі скажу: якщо він буде тебе сильно бісити своїм занудством, то ти маєш повне право дати йому добрячого потиличника.

— Енцо, — я все ж наважуюся підняти свій погляд і дивлюся на нього з наймилішою, але багатозначною усмішкою, — якщо ми дійсно поберемося з твоїм братом, то ти в ту ж секунду з'їдеш від Данте і нарешті вирушиш жити до себе додому.

— Данте, ти взагалі чув, що вона зараз сказала? — Енцо обурено дивиться на брата, поки Майя поруч тихо хихикає, поспішно прикриваючи рот долонею. — Ви ж ще навіть не обвінчалися, а вона вже щосили командує у твоєму власному домі!

— Енцо, якщо ти досі цього не помітив, то командувати в домі твого брата я почала ще в той самий день, коли тільки-но сюди приїхала, — раз вже про наше майбутнє весілля і так тепер знають абсолютно всі, то я вважаю, що маю повне право добряче позлити Енцо.

— Данте… — ображено обурюється хлопець, шукаючи підтримки у брата.

— Енцо… — передражнюючи його і моя переможна усмішка стає ще ширшою.

— Може, ви вже нарешті припините цей цирк? — зі сміхом втручається в нашу атмосферну розмову Клара. — Ми взагалі-то через ваші суперечки зовсім відійшли від головної суті розмови.

— Він взагалі-то перший все це почав, тому я лише слухняно прийняла правила гри, — я показуо вказівним пальцем на Енцо.

— То ви все-таки зустрічаєтеся чи ні? — несміливо озивається Майя, яка мовчала до цього.

— Ні! — різко відрізаю я, піддавшись паніці.

— Ні?! — в один здивований голос тут же відгукуються Енцо, Клара, Джейн та Майя.

— Так! — ще нервовіше відповідаю я, остаточно заплутавшись.

— То все-таки «так» чи «ні»? — з усмішкою уточнює Майя, якій явно приносить задоволення спостерігати за моїми метаннями.

— Данте, ну скажи хоч ти їм! — голосно викрикую я, бо в мене вже остаточно увірвався терпець.

Усі присутні тут же переводять свої вичікувальні погляди на Данте, а той продовжує сидіти з найнезворушнішим обличчям, ніби все, що відбувається в цій кімнаті, його взагалі ніяк не стосується, і лише ледве помітно усміхається.

От же гад який! Замість того щоб хоч якось допомогти мені впоратися з цим допитом, він із задоволеною усмішкою просто спостерігає за моїми муками. Ну-ну, нічого, прийде він сьогодні ввечері до мене в спальню, а я йому тоді таку «любов» покажу, що він у мене потім цілий рік буде на задніх лапках ходити і всіляко мене задобрювати.

— Раз уже всім присутнім так шалено цікаво дізнатися, зустрічаємося ми насправді з Кайлою чи ні, то я думаю, що зараз дійсно найкращий час, щоб нарешті сказати вам усю правду, — розмірено й не поспішаючи веде свою промову Данте.

Перш ніж сказати найголовніше, він навмисно повільно відпиває трохи кави зі своєї чашки, поки я з прихованою усмішкою спостерігаю за своїми друзями, які буквально із завмиранням серця чекають на розкриття нашої головної таємниці. Тільки Лоренс сидить із таким виглядом, ніби все, що відбувається, йому абсолютно байдуже.

— Ну ж бо, не тягни! — нетерпляче підганяє його Джейн.

— Так, ми дійсно зустрічаємося, — Данте акуратно ставить чашку назад на стіл, і всі присутні за столом полегшено видихають. — І оскільки ви стали найпершими, хто про це дізнався, то я переконливо попрошу вас усіх тримати язик за зубами й нікому поки що про це не говорити, а особливо, — Данте суворо дивиться на Джейн, — моїй любій мамі та твоєму батькові.

— Але чому? — і та щира невинність, яка лунає в її тихому голосі, навіть мене саму змушує на секунду замислитися про те, чому ж вона не повинна розповідати цю радісну новину всім своїм родичам.

— Тому що спочатку я маю особисто Жаку озвучити всі свої серйозні наміри щодо його дочки, і тільки потім…

— Невже мій безстрашний брат дійсно боїться грізного батька своєї коханої дівчини? — із широкою усмішкою запитує Енцо, і з його обличчя взагалі не сходить веселий вираз.

— А ти сам як думаєш? Яка реакція буде у Жака, коли він не від самої Кайли чи особисто від мене, а від якоїсь абсолютно сторонньої людини дізнається про те, що ми тепер офіційно зустрічаємося? — у голосі Данте в цей момент лунає чи то легке роздратування, чи то ретельно приховуваний страх, і мені самій стає дуже цікаво дізнатися, що ж насправді зараз відчуває мій мафіозі.