Розділ 66

Кайла

— А ти, я бачу, найсміливіша? — із викликом запитує чоловік, який утримує Майю, а я у відповідь лише ще вище задираю підборіддя. — Ну значить, перед тим як ми повернемо тебе татусеві, ти добряче попрацюєш своїм солодким ротиком у мене між ніг.

Цей покидьок явно не жартує. У мене по шкірі миттєво біжать крижані мурашки, бо мені вперше в житті так мерзенно й відкрито погрожують. Джейн теж сильно нервує. Мені здається, що від цих брудних слів усередині неї щось тріщить. За її застиглими очима можна легко зрозуміти, що з дівчиною коїться щось недобре — можливо, на неї так тиснуть примари тієї минулої моторошної історії з Бруно.

— Тільки спробуй нас зачепити, і Данте тобі власноруч голову відірве, — люто шиплю я, відчайдушно намагаючись поглядом хоч трохи заспокоїти Майю, яка продовжує тремтіти від страху.

— На твоєму місці я б не кидалася такими гучними словами, дівчинко.

На кухню неквапливою, по-господарськи розслабленою ходою заходить чоловік і гидливо оглядає кімнату. На ньому розтягнута червона майка, чорні шорти, мокре розпатлане волосся, а плечі й руки густо усіяні якимись недоладними татуюваннями. Саме за цими наколотими малюнками та цим підкреслено бідним одягом я одразу впізнаю Арнольда.

За ним під конвоєм ідуть Данте, Енцо та Лоренс. Виглядають вони настільки понуро й важко, що мені самій тієї ж секунди хочеться розридатися. Руки у хлопців намертво зв'язані за спиною, про що наочно говорять скуті рухи їхніх тіл.

— Адже Данте так упевнено обіцяв мені, що спіймає мене, і моя смерть буде довгою та болісною. Та от тільки, — зупинившись, дон повертається до мого мафіозі, — все це виявилося порожніми словами, позбавленими будь-якого підґрунтя. Ти вщент програв, хлопче.

На його губах грає самовдоволена усмішка перемоги, яка починає мене дико дратувати, а Данте лише сильніше хмуриться, стримуючи лють.

— Зараз моя людина знайде вашу останню подружку, — Арнольд обертається до мене й Джейн, — і ми зіграємо в одну дуже цікаву гру. А потім поїдемо до мене в гості, Кайло.

— Я нікуди з тобою не поїду! — голосно заявляю я цьому самовдоволеному дону. Мені навіть хочеться примхливо тупнути ніжкою для переконливості, але я вчасно вирішую цього не робити.

— А я тебе й не питав, капосне дівчисько! А якщо й далі показуватимеш свій норовливий характер, я тебе до батька по шматках відправлю. Ну а до цього сам займуся твоїм вихованням, після чого мої люди з радістю закріплять отримані уроки.

— Не смій її чіпати, покидьку! — люто прориває Данте, змушуючи дона знову повернутися до нього.

— А я ж пропонував тобі мирний обмін, але ти ж не захотів. І знаєш що? Я думаю, твоя люба сестричка стане чудовим вибачальним подарунком, — Арнольд плотоядно дивиться на притихлу Джейн, і в його очах миготять божевільні вогники, ніби він уже у всіх барвах починає продумувати всі тортури, які над нею вчинить.

— Я особисто змушу тебе пройти крізь всі твої хворі фантазії, якщо ти хоч пальцем до неї доторкнешся, — тихим і доволі лякаючим голосом погрожує Лоренс цьому чорту, а от Джейн перелякано дивиться на нього, і в її очах блищать сльози та страх.

— А ось і наш доблесний герой озвався! Що, не хочеш ділитися своєю іграшкою? Ну і як вона тобі в ліжку, га? Добре твоє чоловіче єство лиже чи так собі?

— Лоренсе… — із нестерпним благанням у голосі кличе сестра Данте, а охоронець дивиться на неї теплим і підтримуючим поглядом.

— Просто дихай, маленька. І не слухай цього придурка.

— Яки у нас тут латиноамериканські пристрасті! Слухай, Данте, а як ти взагалі живеш із думкою про те, що твій особистий охоронець крутить постільні справи з твоєю рідною сестрою?

— Ти вже труп, Арнольде, — крізь зуби сичить Данте, але дон на його погрозу тільки розкотисто сміється.

Джейн відчайдушно намагається вирівняти збите дихання і невідривно дивиться на Лоренса. Але виходить у неї це вкрай кепсько, і мені здається, що їй зараз життєво необхідні його міцні обійми, щоб остаточно не збожеволіти.

Данте тим часом намагається різко смикнутися і розірвати мотузки на руках, але у нього нічого не виходить. Тієї ж секунди він отримує жорстокий удар бейсбольною битою по ногах, від чого зі стогоном падає на коліна. Мені на мить здається, що я фізично відчуваю його гострий біль — від побаченого видовища моє серце болісно стискається.

— Не раджу так робити, Данте, інакше наступного разу отримаєш битою просто по хребту, і зовсім не факт, що після цього взагалі зможеш підвестися.

«Ну Кларо, миленька, ну де ж ти?! Уся наша надія зараз тільки на тебе! Будь ласка, прийди сюди і врятуй нас!» — панічно думаю я.

— Ну а зараз я, мабуть, займуся твоєю солодкою сестрою, — низьким голосом, що передчуває розвагу, каже Арнольд і рішуче прямує до Джейн. Та в жаху починає задкувати, поки не впирається спиною в кухонну тумбу.

Лоренс починає шалено вириватися з рук конвоїрів, бажаючи підбігти до неї і захистити, але найманці беруться жорстоко бити його битою та ногами, і он без сил валися на підлогу. Джейн дивиться на це криваве місиво, її щоками безперервним потоком котяться сльози, але вона не видає жодного звуку — і ця безмовність страшніша за будь-який крик. Енцо з Данте теж відчайдушно намагаються вирватися, вони голосно кричать і навіть благають цього психа зупинитися, але Арнольд засліплений своєю швидкою перемогою.

Не витримавши, я сама підбігаю до нього і починаю з усієї сили гамселити його кулаками по спині, щоб хоч якось відвернути увагу на себе. Але дон одним жорстоким і недбалим рухом відкидає мене вбік. Я з криком відлітаю і боляче вдаряюся ліктями об холодний кахель, після чого до мене тут же підскакують двоє його здорованів і намертво хапають за руки, повністю позбавляючи можливості втекти.

Джейн відчайдушно плаче і кличе Лоренса на допомогу. Той з останніх сил намагається боротися, але його скроні вже залиті кров'ю. І ось, коли остання надія мене остаточно покидає, Лоренс майже непритомніє, а Арнольд уже простягає свої брудні руки й грубо хапає Джейн за волосся… над кухнею гримить постріл.