Розділ 65

Кайла

— Швидко ти, — помічаю я, коли Джейн присідає навпроти нас через кілька хвилин після свого відходу. — Усіх чоловіків урятувала? Чи тільки покалічити встигла?

— Ха, ха, ха… — трохи кривляючись, відповідає мені Джейн і на додачу ще й язика показує. — Дуже смішно. Але смішніше буде, коли ти підеш зі мною, — вона хитро усміхається, ніби вже заздалегідь відчуває мій програш, і відвертається до кухонної шафи.

— Куди? — в один голос із Майєю майже викрикуємо ми.

— Ага! Ось ти де, моя хороша, — Джейн різко повертається до нас, і в її руках переможно поблискує ще одна важка пательня. — Оце твоя зброя на сьогодні, — вона протягує її мені з дуже задоволеним виглядом, який мене неабияк дратує.

— Ти знущаєшся? — випалюю я злісно.

— Пательня — зброя свободи, — примирливо відповідає вона, і навіть знущальна усмішка на її обличчі залишається колишньою.

— Одразу видно, який улюблений мультфільм був у тебе в дитинстві, — підсумовую я, вельми скептично дивлячись то на подругу, то на кухонне начиння.

— «Рапунцель»? — на обличчі Джейн відбивається щирий подив, а я у відповідь звожу лише кивнути. — А от і неправильно, люба, — на її губах знову з'являється та сама бісяча усмішка. Мені в ту ж секунду шалено хочеться стукнути цією «зброєю свободи» просто їй по голові, але, згадавши, що ми все-таки подруги і вона до того же сестра мого… Данте, я вирішую великодушно відкинути цю неправильну, але таку приємну думку. — Моя особистість будувалася на мультфільмах «Мулан» і «Вайана»...

— Мені, звісно, дуже цікаво послухати, на кому там будувалася твоя особистість, але давайте спочатку розберемося з тими типами! — шепотом перериває Джейн Майя і перелякано киває головою назад.

Ми з нашою акторкою миттєво прислухаємося і теж чітко чуємо швидкий тупіт людей, які абсолютно точно носять дуже важке армійське взуття.

Джейн піднімається на ноги першою, і я, з важким зітханням, від якого сестра Данте лише закочує очі, рушаю слідом за нею, міцніше перехоплюючи пательню. І нехай тільки хтось із вас спробує сказати мені, що битися пательнею — це розумно, я його потім сама особисто закопаю!

Перший же чоловік, який влітає до нас на кухню, з ходу отримує від Джейн пательнею просто по обличчю, після чого вона блискавично дістає з-за пояса пістолет і холоднокровно стріляє. Я стою трохи позаду й спостерігаю за всім цим епічним видовищем із широко роззявленим ротом.

Ні, я, звісно, і раніше знала, що пательня — страшна сила в залізі, але ніколи б не подумала, що їй і справді можна так хвацько битися! А у Джейн це виходить настільки профейно, що я навіть на мить замислююся: невже не існує такого офіційного виду спорту, де треба гамселити людей пательнями?

Джейн узагалі не соромиться: б'є нападників направо й наліво, поціляючи іноді в такі пікантні місця, що в мене мимоволі з'являються серйозні сумніви щодо питання майбутніх дітей у цих бідолах. Ну а з іншого боку, навіщо церемонитися? По-перше, вони наші вороги, а по-друге, вони прийшли сюди, щоб викрасти мене.

— Кайло, якщо ти мені трохи допоможеш, я буду тобі дуже вдячна! — важко дихаючи, звертається до мене наша міс Термінатор.

Я, перехопивши пательню зручніше, теж рішуче прямую слідом за нею в найзатяжніший бій.

— Після цього побоїща треба буде обов'язково сказати Данте, щоб купив на віллу нові пательні, — зауважую я, з усього розмаху заряджаючи черговому бійцю чітко між ніг. 

Передфінальний удар припадає йому по голові зверху вниз, а як фіналочку я з розвороту даю йому добрячого копняка. Противник із гуркотом валиться на підлогу, і Джейн між своїми ударами пристрелює його.

— Зроблю йому такий корисний подарунок на день народження, а доти нехай кашу їсть, — ще один щасливчик отримує від кузини боса пательнею по маківці й кулю точно в лоб.

— Краще… подаруй на весілля, адже я жити не можу без смаженого! — імпульсивно бокаю я. І тільки коли черговий чоловік замертво падає просто до моїх ніг, я у жаху заплющую очі й тихо вию про себе.

От же дурна! Язик мій — ворог мій!

— На яке ще, — голос Джейн лунає тихо і якось підозріло ошелешено, — весілля? Твоє і Данте?! — викрикує вона, напевно, від дикого шоку. Хоча я не можу за це поручитися, адже вона паралельно просто пристрелює чергового нападника, навіть не удостоївши його честі скуштувати пательні.

— Я сказала «весілля»? — я різко повертаюся до неї і моментально роблю найневинніше обличчя дурепи. — Я мала на увазі…

— Кайло? — Джейн нагороджує мене лише одним суворим поглядом, а чоловік, який у цей момент необачно біжить просто на неї, мимохідь отримує кулю в коліно.

— Що? — я продовжую старанно робити вигляд, ніби щиро не розумію, про що мова, поки поранений нападник на підлозі несамовито виє від болю.

— Про яке таке весілля зараз іде мова? — її брови грізно сходяться на переніссі, і я чітко розумію: якщо просто зараз не відповім, то теж отримаю пательнею, тільки, швидше за все, по дупі. Хоча й у цьому я не впевнена до кінця.

— Ну, поки що ні про яке конкретно, але ми з Данте…

— Ти з Данте?! — подає здивований голос Майя, на секунду показавшись зі свого укриття.

— Що ви з Данте? — нетерпляче підганяє мене Джейн.

Якраз у цей момент до мене з боку коридору біжить черговий громила, якого я вже чесно збираюся побити, але Джейн його просто холоднокровно пристрелює — мабуть, виключно для того, щоб я не відволікалася від теми розмови.

— Ну, ми з Данте того… — я заминаюся, не можу ж я просто посеред гори трупів вивалити їй, що ми вже другий чи третій день на повну силу кохаємося. — Коротше, наче як парою стали.

— Стали парою, і нам при цьому абсолютно нічого не сказали?! — обличчя Джейн тепер випромінює чистий пофігізм і оманливий спокій. Але коли чоловік із простреленим коліном на підлозі знову занадто голосно застогнав, вона… — Та заткнись ти вже, — роздратовано кидає Джейн і просто пристрелює його, навіть не глянувши в його бік.