Розділ 63

Кайла

— І що ми будемо дивитися? — запитує Джейн, плюхаючись на диван просто між мною та Майєю.

Клара в цей момент сиділа в кріслі з правого боку в одному лише відвертому топі та коротких шортах, захоплено гортаючи якийсь модний глянцевий журнал.

— А у самої які пропозиції? — підкинувши брову, я неохоче відриваю погляд від екрана телефона, в якому якраз читала дуже важливу й цікаву для себе інформацію.

— Я ще не дивилася «Диявол носить Прада 2», але якщо першу частину ви раптом не бачили, то можна ввімкнути її. Я готова вічність дивитися на те, як Міранда Прістлі тримає всіх своїх підопічних у страху, — Джейн перехоплює пульт і зручніше вмощується на дивані. — Ех, хотіла б і я бути такою ж крутою у своїй старості, — із мрійливим зітханням вона вдивляється в стелю.

— Ти хотіла б бути красивою сучкою чи розлученою сучкою? — абсолютно буденним тоном вирішує уточнити Клара.

Ми з Майєю одночасно витріщаємося на неї з абсолютно ошелешеними обличчями. Зате ця головна любителька любовних романів, наче нічого й не було, продовжує розглядати ілюстрації в журналі.

— Пробач, що? — відкашлявшись, перепитує не менш шокована Джейн.

— Ну, Міранда, звісно, дуже красива, але поводилася у фільмі як справжня сучка, — Клара нарешті закриває журнал і ліниво кладе його собі на коліна. — Це якщо ми запитаємо думку її виснажених співробітників. А якщо, — вона по-панськи відкидається на спинку крісла, — подивитися на її подружнє життя, то з чоловіком вона зрештою розлучилася. Так що вибирай, — вона байдуже знизує плечима.

— Я б попросила… — Джейн повчально піднімає вказівний палець угору. — Вона тримала в тонусі весь колектив, керувала цілим світовим журналом, і її абсолютно всі поважали! А чоловік від неї пішов просто тому, що вона вже давно була заміжня за своєю кар'єрою.

Після такого сталевого тону і вже тим більше логічного пояснення я б на місці Клари просто мовчки погодилася. Але моя подруга, мабуть, вважає себе безсмертною, тому спокійно парує:

— От-от, я й раджу тобі добре подумати, чого ти насправді хочеш від життя. Справжнього кохання чи залишитися на старості років на самоті, будучи заміжньою за кар'єрою?

Я важко зітхаю і, втомлено вщипнувши себе за перенісся, спираюся ліктем об підлокітник дивана. Бачили б ви обличчя Джейн у цей момент! Вона однією лише мімікою наочно демонструє нестримне бажання когось закопати або забити до смерті чимось важким. І ми не будемо тицяти пальцями, кого саме вона хоче вбити, адже всі й так чудово зрозуміли, хто тут потенційна жертва.

— Усі четверо, швидко по місцях! — серйозним і гучним голосом Данте змушує нас підстрибнути.

Він швидким кроком спускається сходами, а просто за ним із такими ж серйозними обличчями йдуть Енцо та Лоренс. Ми тут же обертаємося до чоловіків, і за ці кілька секунд на наших обличчях устигає відбитися подив. Ми взагалі не розуміємо, що коїться, тому я вирішую озвучити спільне запитання:

— Що сталося?

— За тридцять метрів від берега засікли ворожі човни. Ви всі негайно займаєте свої укриття, ми переходимо до плану «А», — жорстко наказує Данте, і ми більше не ставимо дурних запитань.

Клара кулею мчить нагору, до своєї кімнати, за своєю «малечею» — саме так вона лагідно нарекла свою снайперську гвинтівку. Джейн рішуче крокує слідом за Лоренсом. Поки вони на ходу розподіляються по точках, охоронець мовчки протягує їй пістолет, і вона впевненим рухом починає перезаряджати його просто в русі. Ми ж із Майєю швидким кроком прямуємо в бік кухні.

Ми заздалегідь вирішили: раз уже особливими бойовими навичками не володіємо, то просто сховаємося за масивними кухонними столами. Навряд чи ворогам спаде на думку в першу ж хвилину шукать нас саме тут.

Решта охорони вілли теж займає свої позиції, і і ми з подругою уважно спостерігаємо за ними зі свого укриття. Мені чомусь зовсім не страшно. Або, можливо, я просто ще не встигла до кінця усвідомити небезпеку, але мене буквально трясе від скаженого припливу адреналіну. А от про Майю я не можу сказати того ж.

Чітко видно, що дівчина смертельно налякана. Про це говорить те, як вона дрібно тремтить і гладить себе по руках, намагаючись заспокоїтися. Її батько у світі мафії не був такою вже важливою чи великою фігурою, і якщо в його житті траплялися якісь неприємності, він просто приставляв до неї більше охорони. Але зараз ситуація зовсім інша, і я ні в якому разі не звинувачую її за цей страх, а скоріше, чудово її розумію.

Свою першу подібну мінівійну я застала, коли мені було всього десять років. Тоді в наш дім увірвалися озброєні люди, які хотіли викрасти мене і маму. Я, затамувавши подих, спостерігала за всією цією моторошною сценою зі щілини платяної шафи, в яку мама вспіла мене сховати. Бачила, як ці покидьки жорстоко били мою маму, намагаючись вивідати у неї хоч якусь інформацію про справи батька, але вона мовчала. Якби тато не повернувся вчасно і не застрелив їх усіх до єдиного просто на місці, маму б убили ще тоді…

Я міцно беру Майю за руку, і ми щосили стискаємо долоні одна одній. Я підбадьорливо усміхаюся подрузі. І нехай вона відповідає мені трохи блідою та нервовою усмішкою, я все одно впевнена, що змогла хоч трохи її підтримати.

А вже наступної секунди ми чуємо гучні постріли. Що ж, війна почалася.