Розділ 59

Кайла

— О, які люди зібралися в цьому темному підземеллі! — весело протягує Джейн, по-панськи заходячи на кухню і легким рухом руки вмикає яскраве біле світло, що б'є по очах.

Данте, Енцо та Лоренс сидять за столом обклавшись якимись картами та паперами. Знаєте, збоку складається таке відчуття, ніби вони — підлітки, які нашкодили й вирішили потайки пробратися вночі до холодильника, поки злі батьки сплять, і тепер знищують припаси під покровом ночі.

Дорослі чоловіки, а поводяться іноді як діти! Хоч би світло нормальне ввімкнули, раз справами державної ваги займаються, а не цей нещасний нічник, що ледь світить.

— Якщо ви вирішили пограти в кротів, то у вас це кепсько виходить, — Джейн підходить ближче до столу, зупинившись з боку Лоренса, і із непідробною цікавістю витріщається на папери, задумливо провівши пальцями по підборіддю. — І що ми тут так старанно плануємо?

— А ви чому досі не спите? — Данте спочатку похмуро зиркає на Джейн, а потім переводить свій погляд на мене і притихлу Майю, яка ніяково ховалася за моєю спиною.

Клара тим часом, узагалі нікого не соромлячись, цілеспрямовано тупає до холодильника й дістає звідти баночку прохолодної газованки.

Невже Майя так сильно соромилася того, що Енцо побачить її у звичайній домашній майці та шортах до колін? Якщо так, то можу сказати, що така поведінка їй була не властива.

— Ми якраз те саме хотіли запитати у вас, — зухвало парую я, з викликом дивлячись на Данте. Мабуть, наш вельмишановний Бос мафії геть забув, що мы вже давно не маленькі діти, а цілком дорослі й незалежні дівчата.

— Займаємося справами, — коротко відрізає старший Ріос.

— Хлопці, може, ви забули, але вночі взагалі-то заведено спати, — вирішує нагадати їм Клара. Вона повертається до нас обличчям, ліниво спершись попереком об край гранітної стільниці.

— Уяви собі, ми в курсі, — а це вже Енцо раптово повірив у себе і поспішив нахабно нагрубіянити моїй подрузі.

— Тож якщо знаєте, то до чого ці шпигунські нічні планування? Як на мене, вам, — Джейн багатозначно тицяє пальцем спочатку в Лоренса, а потім в Енцо, — ще занадто рано до того поважного віку, коли люди поголовно страждають на безсоння.

«А Данте що... виходить, страждає на безсоння?» — проноситься в моїй голові раптова думка.

Я із затаєним подивом дивлюся на притихлого мафіозі. Ковзаю поглядом по його ідеальному профілю, і в пам'яті тут же яскравим спалахом проноситься все те, що ще зовсім нещодавно відбувалося між нами в його кабінеті.

Від цих гріховних спогадів внизу живота солодко й тягуче потягує, а все тіло миттєво відгукується тремтінням, відчайдушно вимагаючи знову опинитися в його міцних і надійних обіймах. Я навіть непомітно закушую губу, до такої міри це тяжіння до нього зараз є сильним.

— У вас щось сталося, раз ви вчотирьох вирішили посеред ночі на кухню спуститися? — цікавиться Лоренс, уважно обвівши нашу дівочу компанію проникливим поглядом.

Джейн підходить до нього ще ближче. Власницьким жестом вона повільно повністю проводить кінчиком пальця від його перенісся до самого кінчика носа і з хитрою усмішкою, трохи понизивши голос, шепоче:

— Лоренсе, якби у мене дійсно щось сталося, ти б уже найпершим про це знав.

Охоронець завмирає, невідривно дивлячись в очі Джейн, і я краєм ока помічаю, як Данте й Енцо дивляться на цю парочку з ледь приховуваними ревнощами. Зате Клара буквально сяє — вона дивиться на них із такою блаженною усмішкою, що всім своїм виглядом показує: в її письменницькій голові вже на повну силу народжується сюжет для нового любовного роману.

— То що у вас тут за секретні збори? — Джейн нарешті відривається від Лоренса і знову повертається до карт на столі.

— Сьогодні Данте дзвонив Арнольд, — не став приховувати Лоренс.

При згадці цього імені у мене всередині щось тьохкає — я безумовно десь його чула.

— Зв'язок на острові, звісно, максимально захищений, і відстежити наше точне місцезнаходження із супутників важко, але все одно можливо. Це лише питання часу, — продовжує вводити нас у курс справи Лоренс, і його голос звучить серйозно. — Саме тому мы зараз розробляємо план оборони вілли.

— Ми що... збираємося тут воювати?! — майже викрикує Джейн, і її напускну веселість як рукою знімає.

— Оборонятися, — поправляє її старший брат.