Розділ 28

Данте

— Данте! — у мій кабінет влітає Енцо, а на його обличчі застиг такий дикий, первісний жах, що я миттєво підводжуся з-за столу. — Машина... в якій їхала Кайла... — брат задихається, намагаючись ковтнути повітря.

— Що з нею? — запитую я в брата низьким голосом, адже мене розпирає від нетерпіння.

— Машину... в якій вона була... її... її розстріляли, — нарешті видавлює брат.

Я не стримуюся і з розмаху припечатую кулак до дубової стільниці. Та так, що кісточки обпікає гострим болем, але я його навіть не помічаю.

— Де вона зараз?

— Хлопці встигли віддзвонитися. Чекають на нас у центральній лікарні.

Зірвавшись із місця, я йду до виходу. У грудях усе виморожує від однієї-єдиної думки: Кайла могла постраждати. І одночасно з цим страхом у мені закипає шалене, люте бажання особисто пристрелити кожного, хто наважився підняти зброю на мою... на доньку мого близького друга.

Усю дорогу до лікарні я не можу знайти собі місця в машині. Мені буквально розриває від бажання виплеснути цю кляту злість.

Адже в мене ще вчора було передчуття, що станеться щось жахливе! Інтуїція криком кричала: будь обережним. Але я не послухав, і ось результат — Кайла в лікарні, і невідомо, чи жива взагалі. Я просто не уявляю, як дивитимуся в очі Жаку, якщо йому доведеться приїхати на похорон власної доньки. Ще однієї смерті ця сильна людина не переживе.

Після загибелі дружини Кайла стала для нього центром всесвіту, його єдиним сенсом життя. Я буду останньою тварюкою на землі, якщо мені доведеться повідомити йому, що її більше немає.

Від такого жорсткого самобичування мій мозок поступово перемикається на холодний, розважливий спокій, нагадуючи, що зараз настав час шукати винних.

Чи міг Бруно найняти найманців і наказати розстріляти машину? Цілком. Наш конфлікт у клубі не минув безслідно, до того ж я знатно приклався до нього. Але чи дозволив би йому мер піти на такий відкритий крок проти мафії? Навряд чи.

Мер не дурень і прекрасно розуміє, до якої війни це призведе. Якщо тільки у них не з'явилася потужна підтримка з боку...

Ні, мої люди ведуть цілодобове спостереження, і жодних підозрілих контактів у мерії не було. Але інших варіантів я поки не бачу. Це рішення здається найочевиднішим, хоча в нашому бізнесі очевидне рідко виявляється правильним. Я роздратовано проводжу рукою по волоссю, змушуючи думки вишикуватися в чітку лінію.

Влетівши у величезну будівлю лікарні, ми з Енцо підходимо до рецепції, і медсестра тут же вказує, куди відвезли Кайлу та моїх хлопців.

Ми піднімаємося на другий поверх. Варто мені ступити в довгий лікарняний коридор і побачити Кайлу, яка стоїть там, як у легені ніби нарешті повертається кисень.

Я роблю кілька швидких кроків до неї. Кайла повертається в мій бік, наші погляди зустрічаються, і дівчисько, не вагаючись, із розбігу кидається в мої обійми.

Її тендітні руки судорожно обвивають мою спину, а голова з білим хвилястим волоссям тулиться мені до грудей. На пару секунд я застигаю, як мармурова статуя. Пальці німіють і я не можу ворухнутися і навіть банально обійняти її у відповідь — настільки сильним виявляється цей емоційний нокаут.

Але коли ступор нарешті відпускає, я впевнено притискаю її до себе за крихкі плечі, відчуваючи, як усе її маленьке тіло миттєво розслабляється в моїх руках.

І чому, чорт забирай, від цього стає так невимовно тепло на душі? Я ніяк не можу второпати: мені гаряче від того, що в Маямі сьогодні бісівськи спекотний день, чи від того, що дівчисько, яке оголосило мені війну, зараз шукає захисту на моїх грудях?

З-за білих дверей виходять двоє моїх бійців, яких я приставив до Кайли. У Жана накладена шина, а от у Антуана постраждало тільки обличчя, вкрите дрібними порізами від уламків скла.

— Боссе, — глухо вимовляє Жан. Обидва хлопці витягуються переді мною, я коротко киваю їм на знак вітання.

— Що сталося? — запитую суворо.

— На перехресті, поки чекали на зелене, з нами порівнявся тонований позашляховик. І коли вікна опустилися, з автоматичної зброї відкрили вогонь.

— Бачили, хто це був?

— Ні, Боссе. Усі в масках.

Маски... Значить, замах був спланованим і підготовленим. А раз вони підготувалися, тоді це може означати тільки одне: Кайлу замовили. Хто? Відповідь крутиться на язиці, але все не

може бути настільки просто.