Розділ 23

Кайла

— Так, стоп. Давай повернемося до твого побачення, — я переключаю всю увагу на Майю. Якщо чесно, між нами кажучи, у Майї ще не було жодного побачення, яке не закінчилося б епічним провалом. Мені просто життєво необхідні подробиці.

— Мені попався черговий «тюбик», — Майя важко зітхає. Чи то від утоми, чи то від тотального розчарування в чоловічій статі. — Він заявив, що «принципово не зустрічається з блондинками».

— Я сподіваюся, ти принципово послала его в те саме місце, куди навігатор не водить? — цікавлюся я, помітивши, як Клара на тому кінці дроту вимикає мікрофон і починає буквально качатися по ліжку від беззвучного реготу.

— Ну... — Майя обводить поглядом свою кімнату, тягне паузу, а потім випалює: — Я допомогла його обличчю зустрітися з гладким асфальтом.

Я піднімаю брову і від такої невинної заявочки ледь не придушуюся повітрям. Клара все-таки падає з ліжка під новою хвилею істерики. Але знаєте що? Я пишаюся своєю подругою. Такі «тюбики» мусять засвоїти: стереотипи про блондинок — це небезпечна доріжка, яка найчастіше веде до травмпункту.

— Кайло, — починає Майя обережно, коли Клара нарешті заспокоюється і починає витирати туш, що потекла під очима. — А ти... не знаєш, Енцо сидить на якихось сайтах знайомств?

Оу. А ось це вже «ексклюзив» у нашій студії!

— Про таке я його не питала, — я хитро примружуюся. — Але якщо треба — дізнаюся. Хоча не факт, що цей потайний тип мені щось скаже. А тобі він навіщо?

Жіноча цікавість — страшна сила, і я не збираюся її стримувати.

— Ну... у мене до нього... е-е... справа. Так! Важлива справа, — Майя відводить погляд, але ми з Кларою вже вчепилися в неї, як шукачі.

— Яка справа може бути у моєї подруги з братом друга мого батька? — я намагаюся не заплутатися в цих родинних зв'язках. Іноді мені здається, що простіше розплутати мокру грудку ниток, ніж зрозуміти, хто в цій мафіозній тусовці кому кузен, дядько чи брат.

— Важлива! — відрізає Майя з найсерйознішим виглядом.

Геніальна відповідь, як я сама до такого не додумалася?

— А чи не закохалася ти часом у...

— Ні! — Майя обриває Клару на пів слові, і її щоки миттєво спалахують яскравим рум'янцем.

Ми з Кларою перезираємося, і нам усе одразу стає зрозуміло.

— Якщо хочеш, я можу скинути тобі його номер, — пропоную я, на силу стримуючи сміх.

— Добре, — бурмоче подруга і тут же відключається від дзвінка.

— Мені здається, чи Майя накинула оком на брата Данте? — задумливо запитує Клара.

— У моїй голові крутиться те саме питання.

— Але ж Енцо... непоганий хлопець? — у голосі Клари проскакує турбота.

Ми втрьох пройшли через усе: один дитячий садок, школа, навіть університет закінчуємо разом. Так-так, ми не просто красиві ляльки, ми дипломовані спеціалісти! І за роки дружби ми стали одна одній як сестри, тому будь-яка сердечна драма сприймається як особиста трагедія.

— Як тобі сказати... — я намагаюся бути дипломатичною, хоча на язиці крутиться слово «бабій». — Він любить проводити час із дівчатами, але, наскільки я знаю, ні до кого не прив'язується надовго.

— Думаєш, він не розіб'є Майї серце?

— Не знаю, — я знизую плечима. — Ми з ним поки в статусі «найкращі вороги», а не друзі. Але я можу розпитати у Джейн про нього.

— Було б круто. І до речі! — Клара сяє. — Обов'язково покличи Джейн у нашу «секту». Судячи з того, як вона захищала Арчі, вона — наша дівчина!

Я обіцяю, що поговорю з Джейн і про Енцо, і про наш чат. Але на цьому посиденьки закінчуються: Клару кличуть на вечерю, а мені пора зайнятися «господарством».

Після швидкого прощання я першим ділом скидаю номер Енцо Майї, а потім беруся за коробки. Арчі в захваті — кожна нова річ, витягнута з надр картону, негайно піддається «кусь-тесту».