Глава 14.1. Перший дотик думок

Коли Гаррі і Рон тихо покинули Слизерин, залишивши після себе легкий слід шепоту і незграбних кроків, Касс залишилася сидіти в темному кутку. Серце калатало від пережитого вечора — стільки таємниць, стільки рухів, і вона відчувала, що її увага до деталей допомагає їй бачити більше, ніж інші.

Драко, що стояв неподалік, неначе помітив її спостережливість. Він підійшов ближче, і в повітрі між ними зависла тиша, наповнена невимовним очікуванням.

Він не запитував, що вона тут робить. Він просто дивився на неї своїми холодними, сірими очима.

— Тобі варто піти спати, Касс, — тихо сказав він, його голос був втомленим, без звичайної зверхності.

Касс відчула, що йому неприємно. Неприємно від того, що він тільки-но говорив, і від того, що вона це чула.

— Ти віриш у це? — тихо запитала вона, дивлячись на нього.

Він підняв брову:

— У що? У те, що Гоґвортс треба очистити від бруду? Це слова мого батька. Я вірю своєму батькові.

Але Касс відчула фальш у його словах. Його тінь здавалася важчою, ніж мала б бути, а кутики губ були опущені.

— Ти… не схожий на того, хто радіє цьому, — прошепотіла вона.

Драко різко відвернувся, підійшов до каміну і подивився на зелене полум'я, що танцювало.

— Я слизеринець, Касс. Я підтримую свій факультет, і я підтримую свою сім’ю, — відрізав він. У його тоні звучала не так гордість, як відчайдушна необхідність.

Він знову подивився на неї, і цей погляд був швидким, але пронизливим, ніби він намагався сказати щось, не промовляючи жодного слова. Касс відчула, як її серце стискається. Це було схоже на дотик думок — не справжній зв’язок, а глибоке, інтуїтивне розуміння того, що він зараз бореться зі своїм світом.

Вона зрозуміла одну річ: Драко живе у пастці очікувань. Його слова – це не його правда, а маска, яку він змушений носити.

— Ніхто не знає, що відбувається, — сказала Касс, підходячи ближче. — Але якщо ти… якщо ти щось знаєш, чи якщо тобі потрібна допомога…

Драко зробив крок назад. Його очі знову набули звичного холодного блиску.

— Я не потребую допомоги, Касс, — сказав він різко. — А ти... краще не блукай коридорами вночі.

Його слова прозвучали як застереження, але в її вухах вони пролунали як захист.

Касс відчула, що ця розмова — це їхня таємниця. Таємниця, яка з’єднала їхні життя, не через магічний зв’язок, а через спільне бачення того, що відбувається за лаштунками. І, хоч вона ще не знала, наскільки сильно це інтуїтивне розуміння вплине на її майбутнє, серце вже знало: Драко стане для неї не просто холодним однокурсником, а кимось, кого вона розуміє глибше, ніж дозволено.

Ця ніч у Слизерині змінила все. Касс зрозуміла, що її перший рік у Гоґвортсі принесе не тільки навчання магії, але й відкриття світу, який був сповнений загадок, небезпек і… незвичайної близькості з Драко, яку важко пояснити словами.