Глава 12. Таємниці та непередбачувані зв’язки

Вечір опустився на Гоґвортс, і коридори наповнилися тихим шелестом кроків. Касс ішла до Слизеринської кімнати, несучи книги з уроків з магії, коли почула приглушений шепіт із сусіднього коридору.

— Тихіше! Якщо нас хтось побачить…

— це був Рон.

— Ми повинні потрапити до таємної кімнати, — додав Гаррі, стримуючи дихання.

— Гаррі, будь обережний… — ще тихіше шепотіла Герміона.

Касс зупинилася, прислухалася.

Серце забилося швидше. Вона ледве помітно всунулася за колону і побачила, як троє дітей зникли в темному проході, який вів від Великої зали.

“Таємна кімната?” — пробігло в голові Касс. Вона знала, що це щось серйозне, щось, про що їм ніхто не розповідає. І без дозволу туди лізти небезпечно.

Коли вона поверталася в Слизерин, Драко стояв біля сходів. Його холодні сірі очі спостерігали за нею.

— Ти знову спостерігала за кимось? — запитав він спокійно, але в голосі прозирала цікавість.

Касс відчула дивне тепло від його уваги, хоча намагалася зберегти серйозний вигляд.

— Мабуть… я лише помітила щось дивне, — відповіла вона, обережно ховаючи правду.

Драко кивнув, ніби розуміючи, що вона щось бачила, але нічого не скаже. Його погляд неначе проник у саму душу, і Касс відчула дивний зв’язок — наче частина його думок торкалася її власних.

Наступного дня на заняттях Касс не могла викинути з голови нічого іншого, крім того, що вона дізналася. Але вона знала: якщо хтось дізнається про її знання, це може стати небезпечно. І саме тоді вона почала розуміти, що її зв’язок із Драко може допомогти уникнути проблем.

— Ти думаєш, вони зрозуміють, що я знаю? — тихо запитала Касс у Ноктюрни, яка муркотіла біля неї.

— Мяу, — відповіла кішка, як завжди підтримуючи господарку.

Вона відчула, що її перший рік у Гоґвортсі стає ще більш заплутаним і небезпечним. І попри це, в серці пробуджувалося щось нове — цікавість і готовність до пригод, які обов’язково з’єднають її з Драко та іншими друзями на шляху, що лише починався.