Глава 10.2. Ранок знайомств (2)

За сніданком, крім братів-близнюків, до столу підійшов і Невіл Лонгботтом. Він завжди виглядав трохи розгублено, тримаючи в руках горщик із якоюсь зеленою рослиною.

— Це мандрагора, — пояснив він, помітивши здивований погляд Касс. — Тобто… маленька. Я тренуюсь, аби не переплутати, коли настане урок травології.

— Вона мила, — щиро усміхнулася Касс. — Я люблю рослини, вони нагадують мені про дім.

Невіл почервонів і закивав головою, відразу відчувши, що з цією дівчиною говорити набагато легше, ніж з іншими.

Десь поруч сміялася Лаванда Браун, яка вже встигла оцінити сережки Касс.

— Вау, це бантики? Такі милі! — захоплено вигукнула вона. — Де ти їх взяла?

— Подарунок від мами, — відповіла Касс, трохи торкнувшись вуха. — Вона любила такі деталі.

Лаванда одразу запросила її ввечері «на дівчачі балачки», і Герміона лише зітхнула, зрозумівши, що новенька швидко знаходить друзів.

Рон не втримався від коментаря:

— Знаєш, Гаррі, вона справді чимось нагадує Малфоя.

Гаррі насупився, придивляючись:

— Є щось у рисах обличчя… але вона не поводиться, як він.

Касс, почувши це, лише усміхнулася загадково:

— Якщо ми й схожі, то, може, це випадковість. У світі ж буває багато схожих людей.

Тим часом у зал увійшов сам Драко, оточений своїми друзями. Він ковзнув поглядом по Касс — і в його очах промайнуло здивування, яке він тут же приховав за холодною посмішкою.

Сніданок добігав кінця, і студенти почали збиратися на перші ранкові заняття. У коридорах стало гамірно, кожен поспішав у свій клас. Касс відчувала, що сьогоднішній день буде особливим: вона знайомилася з новими людьми, і майже всі дивилися на неї з цікавістю, ніби хотіли розгадати її таємницю.