Кассіопея: Vita Centum
Глава 3.1. Прощання
На платформі 9¾ панував гамір. Касс стискала руку Андромеди, на плечі був чорний маленький рюкзак, на якому висів білий брелок в формі м'якого кролика, дивлячись на червоний паровоз, що випускав хмари пару. Серце калатало, в горлі пересохло.
— Ну все, мала, — Нимфадора нахилилася й поцілувала її в щоку. — Не забудь писати. І тримайся подалі від неприємностей.
— Ага, — усміхнулася Касс, хоча в голосі було більше хвилювання, ніж упевненості.
Тед поклав їй руку на плече:
— Ти зможеш, Касс. Просто будь собою.
Касс ще раз обійняла їх усіх, поправила чорний бантик на косі з розпущене волосся, й підійшла до потяга. У чорних джинсах, білій осінній кофті з бантиками та і білих чоботах вона виглядала дещо інакше від інших, але саме такою себе відчувала — вільною.
Відредаговано: 12.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
