Розділ 16

Ледь помітна усмішка, що ковзнула обличчям незнайомки, одразу дала зрозуміти: відступати вона не збирається.

Тієї ж секунди чоловік у бездоганно пошитому костюмі-трійці зірвався з місця. Його ривок був настільки стрімким, що звичайна людина побачила б лише розмиту тінь, яка на мить розітнула вечірній туман. Майже одночасно з ним уперед метнулася й брюнетка в довгому шкіряному плащі. Вони рухалися з лякаючою, майже нелюдською злагодженістю — так, ніби один і той самий маневр був відточений до досконалості сотнями подібних сутичок.

Зазвичай усе закінчувалося за лічені секунди. Один збивав противника з ніг, другий миттєво позбавляв його можливості чинити опір. Після цього жертві залишалося лише безпорадно чекати своєї долі.

Але сьогодні звичний сценарій несподівано дав збій.

Плечистий велетень, який до цього спокійно стояв біля «Лінкольна», здивовано прочинив рота. Він уже приготувався спостерігати за короткою розправою, однак замість цього сталося дещо зовсім інше.

Пролунали майже одночасно два глухі удари.

Обидва нападники ніби врізалися в невидиму перешкоду. Їхні тіла збилися з наміченої траєкторії, з силою гепнулися об асфальт і за інерцією просковзили по ньому ще понад метр.

На кілька секунд повисла напружена тиша.

Рудоволоса жінка розгублено перевела погляд із незнайомки на своїх супутників. А велетень більше не виглядав незворушним.

Підвівшись із землі, противники мовчки переглянулися. На дорогому одязі з'явилися брудні розводи, але зараз це хвилювало їх найменше. Вперше за довгий час стрімка атака не принесла жодного результату.

А незнайомка все так само спокійно стояла на своєму місці.

Ніби ніхто щойно не намагався її схопити.

— Не варто цього робити, — рівно промовила Кассандра.

Її голос звучав дивовижно спокійно. Не як погроза. Радше як попередження людині, яка вже припустилася фатальної помилки, але ще не зрозуміла цього.

Однак відступати ніхто не збирався.

Цього разу вперед кинулися одразу троє.

Вони швидко розійшлися в боки, намагаючись позбавити її простору для маневру. Брюнетка заходила праворуч, чоловік у костюмі атакував прямо, а велетень неквапливо зміщувався ліворуч, поступово замикаючи кільце.

Кассандра дочекалася, поки відстань скоротиться до кількох кроків.

І лише тоді рушила сама.

Вона рухалася настільки плавно, ніби заздалегідь знала кожен наступний рух противників. Чужі удари один за одним розсікали порожнечу. Здавалося, вона не стільки ухилялася, скільки зникала з того місця, куди за мить мав припасти удар.

Пальці брюнетки лише ковзнули по рукаву.

Важкий кулак велетня зі свистом розсік повітря біля її голови.

Чоловік у костюмі спробував схопити її за плечі, однак Кассандра легко розвернулася навколо власної осі, дозволивши йому за інерцією проскочити вперед, і коротким ударом ліктя в сонячне сплетіння змусила противника зігнутися.

За цим послідував розворот.

Різкий удар долонею в підборіддя.

Брюнетка відсахнулася назад, ледве втримавшись на ногах.

З боку здавалося, ніби троє досвідчених бійців намагаються спіймати густий вечірній туман.

Однак поступово їхня чисельна перевага почала даватися взнаки. Вони дедалі менше діяли окремо, дедалі частіше прикривали один одного. Простір навколо Кассандри невблаганно скорочувався.

Ще крок назад.

Холодний камінь торкнувся її спини.

Пастка зачинилася.

Чоловік у костюмі рвонувся вперед, маючи намір остаточно притиснути дівчину до стіни.

Саме цього Кассандра, здавалося, й чекала.

Вона різко підняла руки.

Долоні з несподіваною силою лягли йому на груди.

Тієї ж миті повітря навколо ніби стало важчим.

Вечірня прохолода миттєво перетворилася на крижаний холод. Із ротів присутніх вирвалися хмарки білого пару, а туман, що огортав вулицю, несподівано потягнувся до пальців Кассандри, ніби відгукуючись на її безмовний поклик.

Із кінчиків її пальців плавно потягнулися тонкі нитки густої, майже відчутної на дотик темряви. Вони не розсіювалися в повітрі, не клубочилися й не зникали.

Чорна субстанція спокійно проникала крізь тканину дорогого піджака й людську плоть, проникаючи дедалі глибше всередину тіла.

Чоловік раптово застиг.

Його очі широко розплющилися.

На обличчі спочатку з'явилося нерозуміння, потім жах, а за мить — така глибока, майже тваринна відраза, ніби він уперше побачив щось, саме існування чого неможливо прийняти.

Коліна зрадницьки здригнулися.

Кассандра уважно вдивилася в його обличчя, наче прислухаючись до чогось, недоступного іншим.

І лише після цього ледь помітно скривилася.

— Вампір... — тихо промовила вона з таким огидливим презирством, ніби вголос назвала якусь мерзотну комаху.

Чоловік хитнувся, ніби сили раптом покинули його тіло.

Кассандра різко розірвала контакт.

Чорні нитки миттєво втягнулися назад у її пальці, ніби їх ніколи й не існувало.

Наступної миті дівчина стрімко розвернулася на опорній нозі.

Її кулак описав коротку дугу.

Удар виявився настільки потужним, що голова противника різко смикнулася вбік. Його ноги відірвалися від землі, а тіло з важким гуркотом упало на асфальт.

Кілька секунд він навіть не намагався підвестися.

Лежав нерухомо, жадібно хапаючи ротом повітря, ніби кожен вдих давався йому з величезними труднощами.

Однак сама Кассандра теж заплатила свою ціну.

Вона ледь помітно похитнулася.

Пальці правої руки на мить здригнулися.

Обличчям пробігла тінь втоми, а дихання стало трохи важчим. Здавалося, короткий дотик забрав у неї не менше сил, ніж уся попередня сутичка.

Саме цією секундною слабкістю скористалася брюнетка.

Вона блискавично ковзнула збоку.

Перший удар припав у скроню.

Перед очима Кассандри спалахнули різнокольорові іскри.