12.3

***

– Я радий, що ви залишилися по цей бік утилізатора, Райсе, – ніяково пожартував Арістей, коли Сем, обурений і стурбований новиною про новий етап взаємин імовірного кіборга та «Зари», у пошуках правди завітав на кухню. – Що, побачили світло у кінці тунелю і розлюбили вітамінне кормолайно? Сідайте. Не бійтесь, котлетами вас не частуватиму. Як щодо вареної броколі?

У Сема потемніло в очах.

«Еліанину кінець», – майнула думка, що межувала з безумством.

Представника дружньої цивілізації пошматували, кинули в окріп, обсмажили на середньому вогні… Це ж канібалізм! Ксеноканібалізм, що не менш огидно.

– Підливи? – Вовк орудував біля плити і аж випромінював задоволення. – Не ображайтесь, але ту вашу капусту я викинув. Вона і на вигляд зіпсована, і смердить чимось. Цвіль, мабуть.

«Еліанину точно кінець», – на зміну недовірі прийшла приреченість.

Те, що потрапило в утилізатор, назад не повернеться ні в якому вигляді, а інопланетянин все-таки жива розумна істота.

– Добре, що нагадали. – Арістей підштовхнув до Сема тарілку із золотистими шматочками тіста і нахилився до відра для сміття. – Кину в переробку, а то запах від цієї броколі… хм.

– Ні!

Вовк із подивом спостерігав, як власник космічного корабля по лікті запустив руки у сміття і перемацує картопляне лушпиння.

– Його тут немає. – Через п’ять хвилин до Сема нарешті дійшло, що зусилля марні.

– Кого? – голос Арістея звучав надмірно спокійно.

– Елі… Броколі!

– Он там, на підлозі у контейнері… було нещодавно. Може, Сана віднесла назад у морозилку? Треба перевірити, а то інші продукти зіпсуються.

«Вперше в житті я радий кіборгу», – подумав Сем, прямуючи до умивальника.

Співчутливий погляд Вовка свердлив спину, мило чомусь не вилазило з дозатора, вода бризнула нестерпно гаряча… А ще думка про те, що десь на «Каселоні» є еліанин, і в цього еліанина мало шансів дожити до пункту призначення, відчутно тріпала нерви.

– Арістею, ви коли-небудь стикалися з еліанами?

– З огляду на те, що Онікс для них закритий, можу сказати точно: ні. А в чому справа?

Сем без довгих пояснень наказав «Зарі» шукати картинки за запитом «залялькований еліанин».

– Не жартуєте? – Вовк збирався сполоснути довгу ложку, але впустив її у мийку і наблизився до невеликого екрана над столом. – Ну і навіщо ви це приховували? Боялися, що я заявлю про нелегалів на борту? Відпиляю гілку, на якій сиджу? Чи у вас параноя сильніша за нашу сімейну?

Сем невизначено хитнув головою, відмовляючись визнавати, що у реальність еліанина він повірив зовсім недавно, а зображення з галанету вперше побачив разом із Арістеєм.

– Це таке… Не бізнес, а чисто по дружбі, – промимрив ухильно і, щоб зайняти чимось рот і уникнути необхідності розмовляти, надкусив золотисте щось, що на смак нагадувало капустяну оладку.

– Ваше «чисто по дружбі» тягне на п’ять років Онікса-3. – Вовк витер руки паперовим рушником і сів на табурет навпроти співрозмовника. – Відколи еліанські військові випробування спровокували екологічну катастрофу на Оніксі-13, усі зв’язки з Еліанією розірвано, хоча ксеноси й обіцяли виправити ситуацію протягом кількох років. Уряд вирішив, що вигідніше смертельно образитися і страждати, волаючи про ненадійність еліан на кожному зібранні Міжгалактичної Співдружності. Навіть із Аліаном союз організував… Недовгий, щоправда. Онікс не вміє дружити.

– Аліан – це в тій же системі, що й Еліанія?

– Точно. Незалежна планета, населена тільки людьми. До речі, зараз між Аліаном та Оніксом щось на кшталт «холодної війни». Бачили в новинах історію аліанського шпигуна та його тутешньої дружини? Аліанця обміняли на наших агентів, та й забули про нього, а ім’я «зрадниці» досі приносить дохід. Її зробили прикладом для інших. Тепер «закохатися в аліанця» означає «зрадити Батьківщину».

– Угум. – Сем виявив, що тарілка скоро спорожніє, і стишив темп. – До речі, щодо в’язниць та насильства над особистістю… Це, – він люто смикнув себе за волосся, – що?!

– Гадки не маю. – Невимовно чесні очі Вовка чомусь дивилися вбік. – Так ось, Еліанія…

– До біса Еліанію! Я хочу знати, що сталося за минулий день, і ви розповісте все. Пояснити, чому? Тому що в цьому бедламі ви – той, кому я довіряю найбільше, а ще тому, що ви у мене в боргу.

Вовк опустив лікті на стіл і вперся широким підборіддям у кулаки.

– Пояснити, чому я швидше заклею собі рот суперклеєм, ніж розкрию таємницю вашого помолоділого волосся? – промовив без глузування. – Тому що зараз та в майбутньому вона нічого не означає і не означатиме, зате може отруїти життя всіх на кораблі. Дивуюсь я з вас, чесне слово. У нас тут небезпечного терориста затримано, а ви про зачіску турбуєтеся. Краще обговорімо, як його утримувати до прибуття на Онікс-10. Чи хочете відразу повідомити поліцію? Вони пришлють найближчий патрульний корабель, тільки врахуйте, що без обшуку не обійдеться. Ще оладок? Може, ризикнете і спробуєте котлету? Що з вами, Райсе? Сподіваєтеся, що вас шляк трафить і проблеми зникнуть самі собою? Чи Сана не розповіла вам про Даніала Каса і Матіаса Антеса?