8.3

***

– «Заро», коли Торна стукнуло шокером?

Система запевнила, що три години тому.

«І він не отямився досі? Справа серйозніша, ніж я думав», – Сем зупинився на сходах, даючи собі час усе обміркувати.

– «Заро», Родас Торн вніс якісь зміни до системи?

– Ні.

– Точно?!

– Так.

На жаль, це був ще не кінець.

– «Заро», в тебе вносили зміни за останні три-чотири години?

– Ні. Запустити діагностику та виправлення можливих несправностей?

– Не треба! – Сем стукнув кулаком у стіну. – Часом ти по-справжньому тупенька. Гаразд, нумо спочатку. До тебе підключали зовнішні носії?

Ствердна відповідь однаково і радувала, і турбувала.

– Планшет марки «Сігма-9091»?

І знову «Так».

– З нього щось копіювали на твій жорсткий диск?

– Ні.

Сем трохи збадьорився. Піднявся поверхом вище, штовхнув двері в медпункт, наказав собі не називати кіборга «бляшанкою»…

– Мені здається, це щось наче кома, – приголомшила Сана, не піднімаючи очей від товстої інструкції до примітивного біоконтролера.

– Ліцензія підказує чи медичні серіали?

Вона проігнорувала випад:

– Дізнайся, скільки вольт йому дісталося, капітане. Я не фахівець, але, на мою думку, електрошокери «Зари» зовсім слабкі, спрямовані на відлякування.

Сем все ще не звик до того, що це приміщення, куди він запихав речі «про всяк випадок, хай буде на майбутнє», тепер вичищене до блиску і пахне не пилюкою, а чимось ледь уловимим, що асоціюється не стільки з лікарнями, скільки з аптеками. Стійкий характерний запах… Не неприємний, а ніби постійний, прив’язаний до конкретного місця. Цікаво, чи довго він вивітрюватиметься після того, як бляшанка забереться геть разом зі своїми коробками і пляшечками?

– Хочеш сказати, Торн випадково пошкодив електромережу? – скептично припустив Сем, готовий спіймати її на брехні.

– Ліцензія техніка разом зі здоровим глуздом підказують мені, що пошкодження мережі не минуло б непоміченим. Ні, тут щось інше…

Професор, обліплений сенсорами, лежав на лікарняному ліжку. Пульс, тиск, серцевий ритм… Все інше було поза межами уяви Сема.

– Ти хоч розумієш, що робиш? – запитав він, несхвально стежачи за миготінням сторінок.

– Техніка безнадійно застаріла, але я розберусь.

– Звідки взялася ця штука?

Сана кинула інструкцію на стілець, що підпирав дверцята однієї з невисоких шафок для ліків, і нарешті приділила увагу співрозмовнику.

– Ти просив кріокамеру, капітане, але її дістати нереально. Натомість списану апаратуру Нікал отримав без проблем, віддали за «Дякую» та шоколадку. Вибач, що не біосканер, – на нього не вистачило кількох мільйонів галаодиниць.

– Кіборги теж коштують пристойно.

Сана відвернулась до ящика з попереджувальним написом: «Не відкривати. Небезпечно» і взяла звідти крапельницю.

– Не хочу тебе шокувати, капітане, але деякі кіборги коштують дешевше за сміття, – пробурмотіла, витягаючи кілька пляшечок і звіряючи етикетки із записами в довіднику. – Ну і нагадаю, що я не кіборг, хоча ти мені, звичайно ж, не повіриш.

Сем промовчав. Окинув поглядом медпункт (ну звідки ж тут стільки місця й куди подівся весь мотлох?), розшукуючи те, за чим прийшов, і насупився:

– Де планшет Торна?

– Віддала Міку. Він тямущий хлопчина… коли не лінується, ха-ха. Якщо є можливість щось звідти дістати, Мік упорається.

«Вона думки читає?» – вразився Сем.

Клята бляшанка! Мов насміхається, випереджаючи накази!

– Хай там що, а рано чи пізно все проясниться, – з незрозумілим фаталізмом промовила Сана.

– Або отямиться Торн.

Вона похитала головою:

– Сумніваюся. Я порадила б повернутися на Онікс-6. Професор наче й стабільний, але його стан точно не від шокера.

– Які варіанти? – забувшись, Сем на мить побачив у ній людину, і йому це зовсім не сподобалося.

– Ти ж не здивуєшся, капітане, якщо я скажу, що на «Каселоні» коїться щось дивне?

– Серед членів екіпажу є мертвяк, наприклад, – промовив він, злячись насамперед на себе. – Що може бути дивнішим?

І вийшов, бо співчуття в очах Сани збивало з пантелику.

Повернутись на Онікс-6? Не варіант. Але прискоритись не завадило б. Онікс-6 чи Онікс-10 – різниця невелика. На крижаній планеті є нормальне медичне обладнання та персонал. Для Торна це буде найкращим варіантом.