Замість епілогу

Звісно, я не витримав і навідався до атракціонів на ярмарку. Хотів побачити Емілі, але прийшов занадто пізно: ярмарок вже був зачинений, а атракціони не працювали. Проте велич, яку я побачив, вразила мене до глибини душі. Підійшовши до каруселі, я присів на лошака та згадав своє дитинство, коли батьки водили мене на подібні ярмарки, де я катався на каруселі. Вчепившись у лошака, я голосно кричав, викликаючи сміх своїх батьків.

Несподівано, Емілі підійшла так тихо, що я злякався й зрадів одночасно. Її думка про те, що в нашому житті ми вкладаємо свої бажання в карусель десь з дитинства, тепер жила у мене. В дитинстві ми могли вчепитися у свої бажання, як я тримався за лошака, а в дорослому житті чомусь стидаємося цих бажань.

Ми спостерігаємо, як на каруселі крутяться інші, а самі залишаємося осторонь. Наша карусель починає крутитися саме на Різдво, і все залежить від нас — чи дозволимо ми собі сісти на неї, щоб наші бажання та задоволення кружляли разом з нами. Не зволікайте ж зараз і дайте своїм бажанням проявитися в ці Різдвяні свята, щоб НОВОРІЧНА НЕСПОДІВАНКА здивувала вас.

P.S. Ах, так, зовсім забув! Тепер у каміна стоять два келихи з "психологом", в попільниці димлять два однакові аромати, а вогнище гріє чотири ноги у чудових різдвяних носках. І хоча дещо менші за розміром, вони постійно намагаються залізти на трохи більші, але не лаються — обнімаються і цілуються.

З Різдвом та Новим роком всіх вас!