«Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким можемо стати». — Вільям Шекспір
Чи траплялося вам, сидячи в теплі біля каміна, де вогонь тріщить, а в руках — келих улюбленого напою, відчути той особливий, важкий спокій після щедрої різдвяної вечері? Якщо ні, то варто спробувати, адже саме такий спокій, немов небесне блаженство, дозволяє поринути в мрії. І хоча жодна жива душа не відчувала справжнього небесного блаженства (про це мовчать лише ті, хто вже відійшов), спробуйте на Різдво подарувати собі той неповторний стан умиротворення.
Такий спокій — лише ілюзія, бо доля вміє грати з нами, а різдвяна ніч завжди приховує несподіванки. Усе може змінитися в мить, і тоді ви пізнаєте справжнє, невимовне блаженство — в порівнянні з яким ваш тихий затишок здасться лише тінню справжнього щастя. У цій різдвяній історії ми побачимо, як різниця між затишком і справжнім блаженством здатна змінити все.
Відредаговано: 30.10.2024