Глава 7

—Ти сьогодні працюєш?-спитав Пома його найкращий друг Кукурудза.

    —Ні, сьогодні, ні, -відповів Пом.

   —А ким ти вже працюєш?-поцікавився Кук.

    —Ти що, забув я ж збирач фруктів!

     —Ах, так, точно!Пробач але ти так часто змінюєш професії що у мене вже утворилася каша в голові.

  Двоє друзів йшли по великому коридорі їх назначили прикрашати сцену сьогодні виповнюється вісімнадцять років брату Пома Огі і ви не повірите ким він захотів стати. Він сказав, що хоче стати вчителем, да-да вам не почулося він так і сказав.

   —А ти хто тепер?-запитав Пом.

     —Пом, розумієш твій брат попросив мене працювати з ним, -тихо сказав Кук, сподіваючись що Пом цього не почує.

   —А це він попросив!А я пригадую дещо інше здається це ти ледь не на колінах благав Огі щоб той пішов з тобою працювати!

  —Це не правда я на колінах не благав. А Огі ще раніше вибрав, що він піде вчителем працювати. А я тільки запропонував щоб ми в один день пішли і він відразу згодився.

    Пом з Куком вже дійшли до сцени, трудилися вони над її оформленням не покладаючи рук. Пом хотів щоб у Огі був день народження навіть краще ніж у нього. Так і сталося Огі дуже сподобався його день народження, він ще тиждень не міг забути як пройшло це свято і жалкував що більше такого не буде.

  Після першого дня на роботі Огі не міг замовкнути все говорив як йому сподобався колектив, як йому пощастило з учнями. А ось коли Пом хотів  дізнатися у Кука як на новій роботі, той нічого йому не говорив.

    —Ну все Кук мені це вже надоїло, -розізлився Пом, -чому ти нічого не розповідаєш про свою роботу. Ти ж так давно хотів стати вчителем, а тепер мовчиш як риба. Розкажи мені, ми ж з тобою все таки друзі!

    —Добре, Пом. Не дуже хочеться цим ділитися. Наді мною сміються.

     —Хто може над тобою сміятися?-незрозумів Пом.

   —Діти наді мною сміються із-за мого ім'я.

   —А що з твоїм ім'ям?Вона саме звичайне.

 —Вони кажуть, що так тільки дівчат називають.

  —О, Кук ти що віриш цим малим дітлахам?

   —Ну, я. . . , -покраснів Кук, звичайно він повірив цим дітям але він не хотів визнавати це перед Помом.

     —Кук, а що ти робиш коли вони обзивають тебе.

    —Я їм двійки ставлю, -признався він.

    —І це вони з першого дня  почали тебе обзивати?

  —Так, -похиливши голову сказав Кук.

   —Знаєш я дещо придумав, після цього вони точно не будуть тебе обзивати. Але ти повинен зараз погодитися на мою ідею, а то потім ти не захочеш. Ти згодний?

   —Я на все згодний, тільки б вони перестали мене обзивати.

   Пом придумав дивовижний план, але він був дуже небезпечний. Кук викладав в школі про професію збирачів лікувальних трав, а як ви знаєте вони виходять на роботу дуже пізно вночі. Тому Пом придумав, що Кук відведе свій клас на так мовити екскурсію, і на них там нападе їжак. Не бійтеся їжака буде грати Пом в костюмі, його пошиє сестра Суничка.

    —Стійте тут діти зараз по цій доріжці будуть проходити збирачі лікувальних трав. . . , -почав свою лекцію Кук, його ніхто з дітей не перебивав, всі боялися пропустити щось цікаве.

   —Суничко, давай швидше, яж не встигну, -переживав Пом.

    -Зачекай, стій рівно, мені залишилося пришити тільки хвіст, -сказала Суничка тримаючи в зубах голку.

    —Вибач але у мене немає часу, все одно ніхто не буде дивитися назад!-закричав Пом вже вибігаючи з кімнати.

    —Що це за дивне шипіня?, -спитав один із учнів Кука.

   Кук вже став протирати кулак, як вони і домовилися з Помом йому треба ударити прямо в ніс. І тут появляється їжак Кук кричить своїм учням щоб тікали, але ніхто з них не може поворохнутися, тому він б'є цього їжака прямо в ніс. Їжак цього не очікує і біжить в свою нірку. А Кук задоволений собою веде дітей додому.

   А за цим всім спостерігаєн Пом в мішкуватому костюмі, який тільки що прибіг.