Глава 1

—Поме, прокидайся, - закричав на вухо Пому молодший брат.

     —Що, що трапилося, Огі? -встиг злякатися Пом.

     —У тебе завтра День народження! - щасливо закричав Огірок.

      —І що? - здивувався Пом.

      —А це означає, що в головному коридорі буде свято на твою честь! - ще щасливіше закричав Огі. - Ох, як я хочу, щоб мені виповнилося вісімнадцять, і більше ніколи не ходити до школи!

      —Так, якщо ти не захочеш стати вчителем, - засміявся Пом.

      —Ні, ні, ніколи, - жахнувся Огі.

      —Давай, Поме, вставай, - зайшла до кімнати старша сестра Суничка, -вже мама приготувала сніданок.

       —Я не хочу, - закрившись ковдрою до голови, пробурмотів Пом.

       —Чому це? - здивувалась Суничка.

       —Я не хочу йти до школи, там мене всі будуть питати, яку я хочу вибрати професію, але я не хочу вибирати якусь одну, я хочу спробувати себе в різних професіях.

       —Можеш вибрати професію, як у нашого батька – будеш збирати городину, або як у нашої мами – будеш учителем, або як у мене – будеш збирати лікувальні трави.

      —Звичайно, я буду збирачем городини, але тільки після того, як спробую себе в більш легких професіях, вчителем я буду, тільки коли вже зістарюся, а твоя професія тільки для дівчат, - показав язик Пом.

     —І не тільки для дівчат! Ось, наприклад, твій друг Груша теж збирає лікувальні трави, - приготувалася відстоювати честь своєї професії Суничка. - І наша професія не легша за інших, ми також ходимо в сад, як і збирачі фруктів та ягід, а це дуже небезпечно!

     І це правда, сад знаходився дуже далеко від будинків Картопляників, і в сад люди частіше заходили, ніж на город. Тому ті, у кого професія пов'язана з садом, вирушали в дорогу, як тільки сонце сяде, щоб не зустрітися з людиною. Звичайно, у Картопляників є багато ворогів, крім людини, але людина найнебезпечніша з усіх.  

      Суничка хотіла щось сказати, але не встигла, тому що мама покликала їх до столу.

      —Ну що, ходімо снідати? - спитала Суничка, але не стала чекати відповіді і вже направилася на кухню.

   Огі швидко зістрибнув з ліжка так, що за собою потягнув на підлогу і Пома, вибачившись, він побіг на кухню так, що ледь не збив Суничку, яка вже заходила туди. Вставши з підлоги, Пом зітхнув і, піднявши ковдру, що впала разом з ним, почемчекував до кухні.

        —О, хто це прокинувся?! Це наш іменинник! - погладивши по голові Пома, сказала мама.

 Тато, який любив читати газету перед сніданком, відклавши її, серйозно подивився на Пома:

  —Ну що, сину, вибрав, ким хочеш стати?

   —Тату, ти ж знаєш, що Пом хоче спробувати себе в кожній професії, -замість Пома відповіла Суничка.

   —Знаєш, Поме, я хочу щоб ти знав, щоб ти не обрав, твоя сім'я все одно тебе  підтримає, - сказавши це, тато поклав Пому на плече руку, а всі інші схвально закивали головами.