19 Заблокований у ангарі

Хімік порався довше, ніж планував, бо закортіло взяти багато всього. Сказав: «Згодиться».

Трол Вегер тільки плечима поворушив на знак презирливої згоди. Справді, не літати ж кожного дня за дрібницями. Та й до гвинтівки чи гармати Гауса потрібно підібрати потужні соленоїди, електроніку. Хай буде стаціонарний варіант, але базу тими електромагнітними агрегатами розвідники захистять. Аби лише сталеві кулі пробивали панцири псевдобронів.

— Спакувався? — Трол розраховував пробути на зорельоті годин шість. Чотири вже минуло, а ще підготовка важкої техніки. І з майстерні не забути забрати купу залізяччя.

— У мене готово. Спускати зондами? — Сан Фо тягнув пакунки до виходу з хімблоку.

— Твоє причандалля вантажимо на «Плутон», — безапеляційно заявив командор.

— Я про танки.

Вегер замислився. Важких всюдиходів у вантажний відсік човника влізе всього три. Кількість одиниць техніки не обговорювалася, але й так ясно, що трьох буде замало. Решту п’ять доведеться чіпляти по одному до зондів. Дуже заморочливий варіант.

— Забий траєкторії в пам’ять зондів, — розвідник виволік свою партію пакунків.

— Я навігатор? Можу наплутати, — азієць пропхнув до шахти свої шість штук і зник в ній сам.

— Тоді вижени три танки в ангар до «Плутона», а я займуся зондами й майстернею.

— Не проблема, — весело озвався Сан Фо.

Трол випустив напарника з поля зору. Верткий хімік навіть у скафандрі кругом пролазив швидше за всіх, тож наздогнати його у двокілометровій ліфтовій шахті практично неможливо. Мабуть, Сан Фо теж почувався дизкомфортно в мертвому зорельоті. Спливали сумні спомини, привиди загиблих ятрили душу, а рухомі в невагомості особисті речі ніби просили повернути їх власникам.

Далеко попереду спалахували блакитні вогники реактивної установки Сан Фо. Трол затримався. Ні до чого влаштовувати перегони в темній довжелезній трубі. Безпека понад усе! Це гасло розвідник постійно повторював і вимагав од підлеглих чіткого виконання інструкцій.

— Сан Фо, на той світ поспішаєш? — уїдливо поцікавився Трол, коли вогники щезли. — Про сітку забув?

— Захопився, — виправдовувався азієць. — Шикарна траса. Швидкість. На планеті я позбавлений цього задоволення.

— Зате бігай скільки завгодно, — Трол відверто знущався з хіміка. — На «Фомальгауті» в тебе з’явиться шанс літати цілих двадцять шість років.

— О-о-о-о-о, це забагато, — Сан пропустив повз вуха іронію. — Гальмую, скоро вихід.

— Нагадаєш про геологічну вибухівку й контейнери з акумуляторами для танків. Ми так підсмажимо зади псевдобронів, що вони тікатимуть далі, ніж бачать!

— Одного підбили, — Сан витягував зв’язані нейлоновою мотузкою й огорнуті ізоляційним матеріалом інструменти, місткості, порошкоподібні препарати, захисні маски, спеціалізовані комбінезони та ще безліч речей, без яких справжній хімік не може обійтися.

Тролу Вегеру муляло дізнатися результати аналізів синьої маслянистої рідини, але пиха забороняла демонструвати поспіх. Біологи самі зв’яжуться й скажуть.

— Побачимо, — буркнув командор. Підтримувати розмову з балакучим азійцем ніколи, бо вся увага перемкнулася на вузький прохід у зовнішній коридор.

— Я прийму вантаж, — руки хіміка потягли на себе пакунки.

Прямокутник світла огорнув Трола затишними обіймами, а яскраві стельові пунктири підняли настрій.

— Разом до ангара, а там розділимося, — наказав Трол.

— Слухаюся, — Сан Фо запхав хімічне добро у пасажирський відсік розвідувального корабля й полетів до танків.

Трол Вегер, провівши жовту фігуру довгим прискіпливим поглядом, повернув до складів, обдумуючи дорогою план спуску вантажу. За танки командор був спокійний. Техніка важка, герметично закрита, псевдобронам вона не по зубах. З контейнерами складніше. З ними запросто може трапитися біда. Прямо на дах бази їх не скинеш, відкритої місцевості навколо мало. Впадуть у ліс і вважай джерела енергії втраченими. Потрібна точність розрахунку й миттєва реакція персоналу бази. Отже, спочатку техніка.

— Розвіднику Крук! — Трол дочекався підтвердження виклику. — Слухай уважно! Знайди Мей… Слухай мене, вона поза мережею. Нехай особисто проконтролює прибуття вантажу. Потім група розвідників сяде в танки та прямує в бік дослідницького корабля «С-12М». Посередині між базою та кораблем є чиста ділянка. Оточите її, контролюватимете підходи. Я скидатиму в центр ділянки контейнери із зондів. При появі псевдобронів захищати контейнери.

— Давити тварюк? — уточнив Крук.

— Так, — Вегер подумав про розгортання захисної лазерної сітки, але засумнівався в її ефективності. Ні, лише механічне знищення ворогів.

Час перебування на зорельоті автоматично подовжився ще на шість годин. Нічого страшного, адже на «Плутоні» є смачна їжа, холодні збадьорливі напої, десерт, зроблений Мей з місцевих плодів. Жінка скуштувала його в присутності Трола й сказала, що вийшло надзвичайно смачно.

— Командоре, в мене проблема, — стурбований голос Сан Фо викинув розвідника з приємної оази віртуального смакування страв у прозаїчне буття.