14 Лікар Шерд

— Ти дивний клон. Тебе не має бути. І ти поза законом, — лікар зробив лише зовнішній огляд тіла. Сканування мозку й внутрішніх органів Норд Зейн заборонив, переймаючись за власну безпеку. В арсеналі медичного блоку є надійні сонні препарати, і тоді з тобою зроблять що завгодно.

— Звідки знаєш? — картограф перетравлював почуте.

— Саркофаг, — Шерд бігав навколо Зейна, стискаючи пальці до хрусту в суглобах. — Ти виріс у ньому. Здається, Ларсен був у курсі, бо зрідка заводив зі мною розмови про те, як я ставлюся до штучних людей.

— Я — клон, та ще й штучний?! — Норд злився на вчених, котрі зробили копію справжнього Норда Зейна. — І не маю права називатися людиною?!

— Раніше клонів вирощували з людських клітин. Повільно, а ти… як би точніше сформулювати… синтезований. Синтет. От хто ти насправді. Людиноподібний синтет. Але я мовчатиму. Нехай усі думають, що ти звичайний клон. Це зніме зайві питання, а саркофаг… думаю, краще прибрати його якомога далі з очей занадто допитливих, — лікар перестав бігати, обперся ліктями на стерильний білий стіл. — Я був другом Ларсена. Він натякав. Дуже тонко натякав. А потім картограф зник. Полетів на квадрокоптері в розвідку й не повернувся. Розумієш, тебе хтось активував… або щось. Ми на планеті майже п’ятдесят років. Я підозрюю, що Ларсен, про всяк випадок, встановив таймер… Ларсен відправив повідомлення на Землю про аварію на зорельоті. З-за неї ми тут застрягли. Спимо в гіпернаційних капсулах, тому досі молоді. Ждемо корабель колоністів «Фомальгаут». Ми знали, що корабель прилетить, але назву дізналися кілька років тому з повідомлення. Прилетить за пів року. На ньому повернемося на Землю, — лікар наче забув про Норда, задумливо дивлячись на блискучий циліндр томографа. — Пів століття проспати. А як ми спочатку раділи, — чорні очі лікаря зблиснули сльозою болючої розлуки. — Шикарна мезопланета. Розкішна рослинність. Правда, червона, проте швидко звикаєш. На Землі осінню в середніх широтах ліси трохи схожі. Чиста мінеральна вода, корисні копалини, щільна атмосфера, яку не здує потужний «вітер» з карлика. Рентгенівське випромінювання в нормі. Поки Оффа найкраща для колонізації з семи планет Глізе 667.

Помічник андроїд заворушився й переїхав до протилежної стіни, бо Шерд перечепився через нього.

Норд поки не ставив питання, а слухав, міркуючи, чому в отій купі інформації, перекачаній у мозок, жодного натяку на те, хто він насправді. Боялися виникнення комплексу неповноцінності? Так пройшло дуже мало часу, а Норд уже довідався про свою штучність. Варто було приховувати правду? Люди все одно сприйняли картографа за чужинця. Синтетична людина. Ні, Норд Зейн третьосортний модифікований виродок, раб, нікчема, змушений захищати своїх гнобителів од псевдобронів. Тому й прокинувся картограф, бо експедиції загрожує реальне зло.

Дві імпульсні рушниці лежало на колінах псевдоземлянина, а він сам, неуважно слухаючи говіркого Шерда, вирішував для себе складну дилему: захищати людей, чи ні.

— … я приготую для тебе фільтрувальну маску. Хоча кисню в атмосфері близько тридцяти відсотків, повітря насичене вуглецем. Для комах і тварин воно підходить, а люди витримують годину.

— Я не людина! — різко сказав картограф.

— В тебе є легені, а вуглецю байдуже хто ти. Він вбиває повільно, але вірно, — лікар проскочив до шафи й дістав сіру рельєфну маску. — Гадаєш, завелика? Вона автоматично сконфігурується під твоє обличчя. Візьмеш комплект фільтрів. Один фільтр — дванадцять годин. Регенеруються фільтри стаціонарно, тому бажано брати мінімум три.

— Дякую, — полегшено зітхнув Норд: лікар не розмежовував по «расовій» приналежності Зейна та решту народу. Раптово прокинулася десь глибоко спляча образа на Трола Вегера. Це ж він був ініціатором обвинувачення справжнього Норда в службовій недбалості, котра призвела до загибелі науковців експедиції «Магеллан». Цікаво, як тепер складуться відносини між синтетом і командором? Почувати себе чимось середнім поміж андроїдом та людиною гірко й дико, і чи не стануть ті відносини складнішими й заплутанішими в новій фазі розвитку?

Лікар вправними рухами загнав у гніздо фільтр, а решту разом з маскою склав у пакунок.

— На перший випадок вистачить. Запас фільтрів у боксі витратних матеріалів. Там же установка регенерації. Тобі покажуть…

— Котрий зараз рік? — раптом спитав Зейн.

— Дві тисячі шістсот сімдесят перший.

— Чистий біологічний вік Норда сто тридцять сім років, а Трола — сто шістдесят сім. Він і розвідник глибокі старці, — зайнявся підрахунками синтет.

— Але ти фактично щойно створився. В тебе нульове тіло без віку та фізичного зносу, — лікар поклав пакунок поруч з рукою Норда.

— Зате моя пам’ять обтяжена попереднім досвідом справжнього картографа, — синтет бачив низку облич. І серед них найчіткіше Тану. Проте жодного теплого почуття до жінки. Не передалося кохання через матрицю. Тільки інформація про його існування.

— Скажи, Шерд, може мене простіше було створити в Сонячній системі?

— Звісно, простіше, — лікар пильно вивчав свої ідеально чисті пальці. — Тоді б ніякої секретності. Розумієш, капсула підключається до живлення й системи контролю життєдіяльності живого організму. Ти повинен бути зареєстрованим членом екіпажу. А саркофаг повністю автономний і компактний. Що в ньому? Кілька чипів із записами ДНК, пам’яті та компоненти для росту й ділення жменьки базових клітин. Тебе й через сто років запросто відтворять, поки не вичерпається джерело енергії. Це — заборонені технології. В історичному минулому клонами підміняли правителів, і ті маріонетки тіньових структур виробляли жахливі речі. Народи страждали від війн, голоду, вірусних пандемій…