Глава Друга ( продовження 13)

Наступна зупинка у розкладі туру мала бути у вимірі Міста Смарагдової Спіралі. Один із заможних багатіїв із Землян планував залишитися жити в цьому вимірі. На честь цього він організував бенкет просто в залі споглядання, стелею якої слугувала прозора напівкуля. Він заздалегідь домовився з капітаном судна про це свято. Вхід був вільний. Запрошені були всі охочі пасажири та члени екіпажу.

Між чудовими овальними столами сиділи і пасажири, і члени команди. Яскраві фрукти та блакитні й рожеві напої. Вишукана їжа. Усе заповнювало столи. Грала чудова музика, і лунала приємна пісня. Сам винуватець цього свята спілкувався майже з кожним, перебуваючи в чудовому настрої. Були серед гостей і Бальтор з Іалою. Бальтор сидів за іншим столом та іноді споглядав на Іалу. Вона, своєю чергою, поводилася так, ніби Бальтора у світі не існувало зовсім. Вона жодного разу не зустрілася з ним очима. Ба більше, жодного разу її погляд не падав хоча б у той бік, де він сидів. Сиділи за столами й інші члени екіпажу, включно із самим капітаном. Аура радості огортала усе приміщення.

Тим часом до приміщення швидким кроком увійшов Кайрин, бурмочучи собі під ніс: — «Та де він... Невже я помилився?..» Він тримав у руках дивний прилад з довгою гострою антеною, який час від часу видавав писклявий сигнал. Обличчя Кайрина було схвильованим. Він будь-що мусив помститися Гамертону. Саме через нього усе це почалося: приниження та почуття огиди в Іали до нього.

Кайрин побачив Іалу, і йому в голову прийшла жахлива думка: «А якщо Іала — це фізичне тіло Гамертона? Може, тому Гамертон на нього так озлобився? Та ні... Це через неї він повернувся на корабель... Хоча ніхто не помітив його відсутності, а вона помітила? Помітила відсутність незнайомця? Дуже дивно...»

Кайрин насупився і попрямував прямо до Іали. Вона помітила його наближення, і її обличчя стало суворим. Він наблизився на потрібну відстань, але апарат ніяк не змінив частоти видачі писклявого сигналу. Хвала богам! Це не Іала. Кайрин побачив Бальтора. «Може, клятий Бальтор і є фізичним тілом Гамертона? Та ні, то вже зовсім дурна думка». Кайрин уже кілька годин шукає по всьому лайнеру фізичне тіло Гамертона, підходячи до всіх зі своїм приладом. На нього навіть скаржились, але він пояснив, що дуже нудьгує і ставить наукові експерименти, які не несуть шкоди. Він уже перевірив більше ста п'ятдесяти пасажирів та членів команди. І жодного результату. Він підставив кулак до губ, розмірковуючи над тим, який ще можна розробити план, і не помічаючи вогняного погляду Іали.