131. ОКО В ХОЛОДИЛЬНИКУ

с. Слобідка, Хмельниччина

У Слобідці в кожному дворі є легенда про холодильник. Не про те, що ламається або шумить.
А про око.
Воно з’являється щопонеділка — несподівано, у будь-якому домі. Просто між банкою огірків і мискою борщу.
Одне око.
Воно дивиться. І — іноді кліпає.
І тоді змінюється не лише настрій — а іноді й усе життя.

Василь прокинувся в понеділок і пішов снідати. Відкрив холодильник, як завжди.
І побачив око.
Реальне, вологе, без вій, але виразне.
Воно кліпнуло.
Він закрив холодильник і подумав: “Треба менше їсти на ніч.”
Але того ж дня… зникла його робота. Підприємство закрилось.
Він не пов’язав.

Поки не прийшов наступний понеділок.

Наступного тижня — знову око. Але цього разу не кліпнуло.
І все пройшло… як завжди.
Ще через тиждень — знову кліпнуло.
І йому подзвонила жінка, яку він не бачив 15 років. Його колишня наречена.
Зі словами:
– Я пам’ятаю. Ти був добрий.

Василь почав питати односельчан. Тихо, обережно. І виявилось — всі знають.
І майже всі мовчать.
Бо око не зле. Воно — попереджає.
Але що саме — залежить від тебе.
Бо хтось побачив його — і виграв у лотерею.
А хтось — і зламав ногу.
Все залежить… чи ти готовий до змін.

Око з’являлось тепер щотижня. Василь навчився чекати.
І не питати “чому”. А питати:
“А що я маю змінити?”
І, здається, саме це око хотіло бачити.

P.S.

Кажуть, у Слобідці холодильники дивляться. Але не для того, щоб лякати.
А щоб нагадати, що зміни починаються не в календарі — а всередині тебе.
І якщо око кліпнуло — можливо, пора не ховати миску борщу, а відкрити нову сторінку.