Карта УкраЇнськоЇ НечистІ

39. ДІМ, ЩО РУХАЄТЬСЯ

Чернівці. Перлина архітектури, де кожен будинок має історію, а іноді — і характер. Але є один будинок, про який не пишуть у гідах і не показують туристам. Він не фігурує в кадастрі. Ніхто точно не знає, де він зараз. Бо цей дім… щороку змінює адресу. Сам. Без дозволу. І тільки ті, кому треба, завжди його знаходять.

Марта була юристкою з нерухомості. Її справи — документи, плани, кадастри, договори. Розум точний, як будівельна рулетка. Їй зателефонували з проханням перевірити “будинок, який пропав зі списку.”

– Не міг пропасти. Це ж не на колесах.
– От саме. Але мешканці — залишились. А адреса змінилась. І ніхто не знає, де він.

Вона пішла на місце. І побачила: замість старого будинку — пустир. Але бабуся, що продавала квіти навпроти, сказала:

– А він просто поїхав. Як щороку. Не хоче стояти на одному місці. Каже: “тут більше нічого тримати”.

– Ви… серйозно?

– Дуже. Вже третій раз бачу, як він зникає. І з’являється в іншому районі. Але тільки для тих, кому треба.

Марта почала розслідування. Колишні мешканці казали різне:

  • “Просто прокинулись — і з вікна вже інший краєвид.”
     
  • “Було перехрестя — стало узлісся.”
     
  • “Сусіди ті самі, але поверхи перемішались.”
     

Одна річ була спільна: усі щось не відпускали. Спогад. Людину. Рішення. І саме після цього будинок… рухався.

Марта знайшла його. В провулку, де раніше був хостел. Стара адреса вже не діяла. Але він стояв. І… чекав.

Вона зайшла всередину. Кімнати були знайомі. Дуже. І в одній — побачила себе. У 14 років. У сукні, яку носила в дитинстві. Слухала музику. І… плакала.

– Ти залишила мене тут. А я чекала.ь

Будинок не говорив, але ніби жив. Стіни дихали. Вікна моргали. І тиша казала:

– Або підеш — і забудеш. Або залишишся — і пам’ятатимеш. Назавжди.

Марта вийшла. І будинку знову не стало.

З того дня вона більше не шукала. Але щороку, на ту ж дату, бачила: на карті з’являється нова вулиця. І адреса, яка ніде не зареєстрована.

 

P.S.

Кажуть, у Чернівцях є будинок, що не терпить застою. Він рухається. Бо не кожне місце варте того, щоб у ньому залишатись. Якщо ти його знайдеш — значить, ще щось тримаєш у собі. І дім дає тобі шанс: перестань тягти минуле — або тягни його далі. Але вже з новою адресою.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше