33. ВЕЛОСИПЕД БЕЗ ТІНІ

Мукачево. Затишне місто з черепичними дахами, замком на пагорбі і легендами, що тихо підкочуються вузькими вулицями. Але серед усіх історій є одна, яка ніколи не має зупинки. Це — велосипедист. Його бачать на світанку або вночі. Їде повільно, мовчки. Але за ним — ні тіні, ні світла. І якщо спробувати зупинити — зникає. А іноді… лишає тебе замість себе.

Назар приїхав у Мукачево у відпустку. Після розриву з коханою, міської суєти та двох років без сну в Києві, йому хотілось простого: вино, сир, подихати. І, можливо, забути.

Йому порадили нічну прогулянку до замку. “Там гарно. І людей нема.” Але вже на півдорозі він почув дзвінок. Велосипедний. Але без жодного світла.

Він побачив фігуру — чоловік у сірому, без шолома, на старому велосипеді. Їхав, наче повільно, але встигав завжди бути на поворот раніше. Назар вирішив наздогнати.

Він звернув у провулок — і побачив тільки… обертання колеса. Самого. Без людини. І… без тіні.

Наступного дня Назар розповів про це власнику апартаментів — дідові Павлу. Той не здивувався:

– То велосипед без тіні. По місту катається давно. Кажуть, це душа чоловіка, який усе життя тікав. Від відповідальності, від себе, від долі. Не зупинявся ні на що. І тепер... мусить їхати. Завжди.

– А якщо його зупинити?

– То поїдеш ти. А він зійде. Хоч трохи відпочити.

Тієї ж ночі Назар знову пішов у той провулок. І знову почув дзвінок. Цього разу — велосипед зупинився. Вперше. А поруч — лежала записка:

“Сідай. Якщо більше нічого не тримає.”

Він торкнувся керма — і на мить відчув усе:

• Страх від першого втечі
   
• Зраду, яку не визнав
   
• Тягар вчинків, які не зробив
   
• І свободу, яку шукав, тікаючи
   

Він відступив.

Вранці він знайшов стару газету. В ній — історія про велосипедиста, який зник у 1987-му. Без сліду. Але його бачили вночі. І кожен, хто намагався сісти — або зникав, або починав жити “не своїм життям”.

P.S.

Кажуть, у Мукачеві іноді з’являється велосипед без тіні. Якщо побачиш — не сідай. Краще зупинись і подумай, від чого ти втікаєш. Бо той, хто ніколи не зупиняється, рано чи пізно їде сам. Назавжди.