Карта УкраЇнськоЇ НечистІ

27. ЛІСОВА ЧЕРНИЦЯ

Черкащина. Між соснами і дубами, де гілки сплітаються, як руки в молитві, є місце, якого нема на карті. Місце, де ніколи не співають пташки вранці, бо там — вже лунає інша пісня. Шепіт. Молитва. І вона належить тій, хто зник з монастиря ще за царя. Але досі молиться. У лісі. Для тих, хто загубив себе.

Марійка приїхала до Черкащини після емоційного вигорання. Вона не шукала пригод, хотіла тільки тиші. Знайомі запропонували затишну хатину біля лісу: дрова, озеро, "тільки ти й спокій".

У першу ж ніч вона почула голос.

Не крик. Не плач. А читання псалмів. Спокійне, чисте, жіноче.

Вона подумала, що то хтось слухає радіо. Але голос лунав з лісу. З глибини. І звучав так, наче лунав одразу з усіх боків.

Наступного дня вона розпитала місцевих. Старий дід сказав:

– То черниця. З монастиря, що згорів ще сто років тому. Вона зникла вночі. Кажуть — пішла молитись у ліс. І залишилась. Бо там, де тиша, там Бог ближче.

На третю ніч Марійка наважилась піти вглиб лісу. З диктофоном. І компасом (бо GPS втратився ще при вході в сосновий коридор).

Вона сіла під старим дубом. І почула:

– Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені…

Голос йшов з повітря. З-поміж листя. З самої землі.

На диктофоні — нічого. Тиша.

Місцева вчителька, яка цікавилась історією, підтвердила:

– Була така. Черниця Лаврентія. Коли монастир палили — вона не вийшла. Але її ніхто не знайшов. Кажуть, її молитва була настільки сильною, що не зупинилась. Вона досі триває. Але не як звук. А як стан.

Марійка поверталась щовечора. Сиділа. Слухала. І щось у ній змінювалось. Вона більше не нервувалась. Вона почала… відчувати себе.

А одного разу, у вітрі, почула новий голос:

– Ти готова. Продовжуй. Світ потребує спокою.

Вона повернулась до міста. Відкрила власну студію тиші й медитації. Але в кабінеті — завжди відчинене вікно. І звідти іноді чути шепіт:

– Милостивий Господи…

 

P.S.

Кажуть, у черкаських лісах є місце, де молитва не закінчується. І якщо ти загубив себе — іди туди. Черниця молиться не лише за себе. А за тих, хто ще шукає спокій. І якщо почуєш її — значить, ти вже на правильному шляху.

 



#728 в Містика/Жахи
#1773 в Різне
#638 в Гумор

У тексті є: містика, гумор

Відредаговано: 20.09.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше