17. КОЗА У ХМАРАХ

Івано-Франківськ. Місто, де хмари сідають на дахи, як бабусі на лавочки. Але є одна хмара, що з’являється не щодня. А тільки тоді, коли щось має статись. І має форму… кози. Та не простий це каприз погоди. Це передвісниця.

Марічка була метеорологинею. Але не з тих, хто “сніг у червні — то звично”. Вона працювала в місцевій гідрометеостанції, любила порядок, точність і не віряла у “карпатські примхи”. Її колега Ігор — навпаки, вірив у все: від мольфарів до чайної гущі.

– Марічко, бачила хмару? Коза! Це точно буде буря, або... весілля.

– Коза в хмарі — це інверсія фронтів, – зітхала вона. – Ігоре, знову фантазуєш.

Але наступного дня… в місті зникло світло. В усьому центрі. Без причин. Просто “клац” — і все.

Хмара-коза з’являлась дедалі частіше. Завжди — несподівано. І завжди щось ставалося після неї:

• Один раз — зірвалось весілля (наречений передумав прямо під РАЦСом)
   
• Інший — знайшли загубленого кота через 3 роки
   
• І ще — повернулась жінка, яка 15 років вважалась зниклою
   

Марічка почала фіксувати: день, форма, тривалість. А потім — порівнювати з подіями.

І… все збігалося.

Марічка пішла до Баби Оленки — місцевої жінки, яка “бачить хмари краще, ніж телевізор”.

– Та то не хмара. То Коза-Видюща. Колись вона паслась на горах, а потім піднялась на небо. Її душа так сильно хотіла знати, що буде — що стала обрисом. Якщо бачиш її — дивись не вгору. А в себе. Бо вона не про погоду. Вона про тебе.

– Але чому саме коза?

– А чому не коза? Розумна, вперта, трохи нечиста. Як доля.

Одного ранку Марічка побачила хмару-козу прямо з вікна. Вона була величезна. Страшенно реалістична. І… повертала голову прямо на неї.

Того дня вона не вийшла на роботу. Просто сиділа. І писала. Вперше за багато років — вірші. Про життя, яке пропливло повз, як хмара.

Ввечері подзвонив Ігор:

– Ти що, зникла? Всіх відпустили додому. Хмара, що ти бачила… вона була над цілим містом. І ніхто не сварився цілий день. Уявляєш?!

З того часу Марічка почала працювати інакше. Давала не лише температуру і тиск, а й маленький прогноз для душі:

– Сьогодні можливі хмари. І шанс побачити щось важливе. У формі кози. Або нагадування, що не все треба розуміти — іноді варто просто вдивитись.

P.S.

Кажуть, якщо у Франківську побачиш в небі козу — це не до дощу. Це до рішення, на яке давно не наважувався. І тільки ти знаєш, яке воно.