2. А їемо в Карпати?

- Алло друзяки! А погнали вихідними на Магуту! – Льолік, Тарас в звичайному житті, видав ідею. 

- Так погнали! Але машинами з жінками і дітисками. – Болік, копія брата, Петро зкоригував пропозиицію свого невгамонного брата. 

Льолік і Болік два близнюки. Обидва пішли в добробат, хоч мати плакала і дружина, одного з братів не пускала. Але брати пішли, звідси і позивні - Льлік і Болік. Невгамовні персонажі польського мультику. Невгамовними вони були і у житті.   

Тарас був одинаком, Петро мав гарну дружину - Дашу і двійко дітлахів, теж близнят. Він зовсім не походив на свого брата, а ні скілечки. Закінчив духовну семінарію, його висв’ятили і він вже мав скоро стати панотцем в одному селі поряд зі Львовом. Отримавши запрошення з Ватікану від  Папи планував ще з одним св’ященником-байкером зі Стрия  спільну подорож у Рим на прикінці літа. Життя вносило корективи. 

          Іловайск одного з другим поклав братів у госпіталь. Капеллан Петро і підприємець  Тарас. Братам гадки не було, за небагато років прийде страшна велика війна, але це було десь там - попереду. Чудо що вціліли,чудо що відбулись лишень пораненнями. Льолік лишень після важкої контузії став нервовим, часто виходив з себе, погано спав, плакав, почало сіпатись око і половина обличчя.  Болік обійшовся. Військовий капеллан на війні був цілителем поранених душ. 

- Хлопці, я подзвоню забронюю нам 10 номерів, мене там добре знають. – Марк брав інціативу в свої директорські руки. – В четверг на «точці» о 12.00. Ок? – Ок, ок, бай, до зустрічі, пока,  до встрєчі…- рик мотрів радісно прозвучав на завершення розмови. Згодом і солідні чоппери рушили. В повітрі залишився лише димок вихлопу. 

Збирались як завжди: з лівого боку від центрального входу на  “Арену Львів”, швидкісна «банда», з правого «крута» чопперська компанія , в центр заїхали ті, хто 4 колеса вважали єдино правильним засобом пересування. Квадроцикли не любив ніхто, Це засіб заїхати там де і зайти важко, то в чому зміст? 

Попідходили всі до машин і розпочалась важлива розмова перед вихідними: хто і що бере і за що відповідає. Дівчата, як завжди, взяли керування процесом у свої тендітні, з наманікюреними пальчиками руки. Хто відповідає за м'ясо, хто за випивку, хто за овочі, хто за солодке, а хто за курево. Хто за дитячий стіл, хто за що. Все було вирішено і до розмови були допущені «самці». 

-Так, завтра старт тут. Машини 7-ма ранку, хто їде  мотоциклом, чопери за годину після автомобілів. Решта «безбашенних» за дві години пізніше. Все рівно наздоженете… 

- І переженемо, ха-ха-ха. – Ті хто любив 200 і за 200 весело засміялись. 

- Хлопці, на Магуті телефони мовчать. Всі, і мобільні теж.  - Марк захвилювався…

- Херня,то стільниковий глючить. Погнали і все побачим. Як не там, то є ще сотня чудових місць в Карпатах. – Погнали, погнали, - радісно підхопили дівчата і жінки. 

- Даватйте, давайте до завтра. Ми по базарах і супермаркетах, ви теж – бігом. – Марк звичним директорським тоном командував. 

          На окружній Сколе була АЗС "ОККО" з величезним паркінгом і за традицією тут завжди любили зупинитись, «розім’яти кісточки»,  діти побігати, дорослі випити не поганої апаратної кави¸ зїсти на диво – смачний хот-дог. Виконавши «обов’язкову традиційну програму” рушили. На перевалі їх наздогнали спортбайки. 

- Дивно, я думав вони нас ще годину тому нагонять 

- Не дивно, вони-ж не самі, он кожний з подругою. – З заднього сидіння пішли коментарі. Хтось присвиснув. 

- Овва, то хто з такою дупцею за спиною? 

- Тааак, то шорти чи татуювання? – Марк сміявся. 

- Я зара комусь зроблю татуювання під оком! – Дружині стало смішно, і вона жартівливо пригрозила чоловікові, - ти свою маєш під рукою і не гіше. 

          - Та я що? Я нічого, не гірше, не гірше, факт! Поза сумнівами навіть кращу! 

- Залік зараховано! Поворот скоро, не пропусти. То Лєнка за Мойшу, вибачте Мішу, тримається і задом “світить” - Зета поставила крапку в цікавій розмові. 

Поворот не пропустили, чоппери нагнали їх на 15 хвилин раніше зїзду на гіршу дорогу,

“Сини анархії", або "Діти анархії" (англ. Sons of Anarchy) - американський телевізійний серіал у жанрі кримінальної драми. Серіал транслювався на FX з 3 вересня 2008 року по 9 грудня 2014 року. Є одним із найуспішніших серіалів каналу FX 

“Сини анархії", або "Діти анархії" (англ. Sons of Anarchy) - американський телевізійний серіал у жанрі кримінальної драми. Серіал транслювався на FX з 3 вересня 2008 року по 9 грудня 2014 року. Є одним із найуспішніших серіалів каналу FX 

швидкість довелось зменьшити до 60-50 а місцями і до 40 км. З байків дівчата кричали, вітались, розмахували хустинками.    

Коли їх, не кваплячись, обганяв Льолік, Марк зауважив: 

          - О, гляньте-гляньте – яка пика! Льолік місяць не голений, пів року, певно, не стрижений, ну просто «Син анархії» – Всім стало смішно, дружина Болєка зауважила: 

- А он позаду мій панотець, ну гляньте – яка різниця між ними, - позаду з третього ряду почали радісно гукати батька діти. 

          - Лісовозів не видно, жодного.- З заднього сидіння хтось подав репліку. Тут-же відповіли: 

- Вони ночами ліс возять, ти зауважив, гори які з трасси проглядаються цілі, ліс на місці. А з того боку – все зрубано, навіть на Google map відно ті залисини, чорт!  

- Дійсно, чорт би їх всіх вхопив. О, поворот на Магуту. Тільки щось машин мало тут, ні? 

Машин, на завжди велилюдній  дорозі, дійсно, на диво, майже не було. На підїзді до омріяного місця, біля зачиненого, такого завжди гостинного  і смачного ресторану дорогу перегороджував трактор, стояло біля 30 різних байків друзів. Хлопці, хто курив, хто пив воду.

Всі повилазили з машин, діти забігали, жінки почали готувати швидкий перекус. Хлопці зібрались тісною групою обговорити ситуацію: -