Глава 2. У котрій наш герой продовжує «стартові перегони» в пісочниці …

Глава 2. У котрій наш герой продовжує «стартові перегони» в пісочниці …

Потім, на тих же умовах, ще приєднав п’ять лугових гномів. Сім’ю, з гончарем. Ще п’ять болотних гоблінів, теж сім’ю, з торговцем і виводок - п'ять очеретяних ласок, крихітних злодіїв та мисливців(!).

Всією цією ватагою, під вигуки гравців, що юрбились біля входу в інстанс: «Кляті донатори! І тут жити не дадуть! Щоб ви виздихали!». Це самі толерантні з коментарів, що лунали в наші спини. Ми довгою колоною поплелися в бік ферм.

Після недовгих перемовин з землеміром-лисом, та мінусом залишків рибок-пісчанок, гордий, але з порожніми кишенями, я отримав:

- Три безкоштовні камери! Одну за «господарську справу» та дві за торгівлю! – все як я хотів. Камери за торгівлю – приємний бонус. Треба прокрутити буде ЛОГ, видно торгівля дуже виросла за переговори принаймні моїх працівників.

Право, надане вмінням «господарська справа», давати пропуски на відвідування моєї ділянки, для своїх працівників. Щоправда пропусків поки що тільки десять, причому до п’яти безплатних, для новачків додалось ще п’ять бонусних, знову ж таки за торгівлю.

Моя юрба, прийнята в групу, прибувала на ділянку. Я з задоволенням спостерігав за процесом. Першими зайшли орки-охоронці, які з ходу вступили в бій з жабами та кониками, їх тут-же підтримали кентаврики, що, дугою, що розширяється, почали створення чистого периметру. Я опинився в центрі півкола, вже чистого від мобів, зняв свій, майже порожній тубус, наказав своїм воякам складати лут в нього. Гукнув древня і дріаду і кинувся до ближнього куща вербника. Зрізав лозини і кивнув дріаді:

• Дивись! Ця професія називається «збирач лози». Всі в кого є ножі, або щось, чим можна зрізати лозину повинні до вечора опанувати цю професію. Навіщо? Нам треба забезпечити корзинками всіх вояків, щоб їм було в що збирати лут.

Далі відбулось щось дивне. Дріада, що уважно мене слухала, якось безпорадно подивилась на древня. Той відсторонив її рукою-гілкою собі за спину і підійшов до куща. Щось пробурмотів незнайомою мовою над ним і раптом кущ скинув листя, а за ним осипались і гілки-лозини. Древень акуратно зібрав їх у сніпок і передав їх мені. Я прийняв сніп лози, але сам, в цей час, як зачарований, дивився на системний напис, що з’явився над пеньочком:

- До збору врожаю лози залишилось 29.59.

Але ж у мене респ куща рівнявся 12 ГОДИН, а не півгодини! Зняв капелюха і низько вклонився древню.

- Дякую! Шановний, це дуже зекономить нам час і ресурси! Ви зможете так і продовжувати? Таких кущів тут є ще п’ять.

- Зможу. - спокійна відповідь. Але мені здається, що древень ховає в своїх губах, з кори, посмішку. Відповівши мені на запитання, зеленочубий втратив, здається, інтерес до мене і переключився на спостерігання за нашими вояками, дуга з яких, своєю вершиною, вже дійшла до границі «зеленої» зони і вторглась в жовту. О! Вони ж не бачать зон, потрібне коригування! Шукаю поглядом шамана, він стоїть у мене за спиною, перший у натовпі, та уважно спостерігає за нашими діями:

- Пане Гехакт! Беріть командування на себе. Пішли зі мною. Я покажу що треба зробити. – віддаю сніп лози дріаді і ми з шаманом біжимо до границі «жовтої» зони, на ходу викрикуючи команди зупинитись воякам. Трохи затримавшись, за інерцією, дуга вояків нарешті зупиняється і завмирає. Орк-мечник, що був на вершині дуги, повернувся до нас лицем, за ним завмерли і кентаврики.

- Дивіться що треба зробити. Треба зачистити полосу ліворуч і праворуч від мене. Цю полосу треба охороняти від проривів жаб і коників. Більше поки нічого не займаємо. Коли зачистите полосу, спробуйте із кентавриків організувати патрулі, потурбуйтесь про змінність, харчування, відпочинок. Поговоріть з вождем кентаврів, скількох хуманів він зможе вам виділить для патрулювання. Віддайте йому на якийсь час своїх орків, можливо вони знадобляться для господарських справ, – випаливши все це, з задоволенням подивився як шаман тут же почав командувати. В процесі він використовував підсилення голосу магією, я тут же позвав дріаду з древнем, а трохи подумавши і старшого гномика.

- Я теж хочу знати таке закляття – звернувся я до дріади, вказавши на шамана.

- А зараз – завдання для вас, - я кивнув гному, і для вас, - кивнув Чубу, заодно перейменувавши древня.

- Нам потрібна дренажна канава, або невеличкий канал. Розпочинати копати можна звідки побажаєте. Ширина близько півтора метра, глибина десь з метр. Як тільки ви начнете копати, домовтесь з тролем, він вам буде допомагати, але основне завдання у нього – найти жили глини. Свій табір поставите якомога ближче до знайденої жили і відразу починайте робити посуд: нам потрібні миски, чашки, горшки та великі глибокі посудини, які могли б замінити котли. Вам, пане Чуб, розглянути можливість пересадити на земляний вал, що утвориться вздовж канави всі наші кущі, можливо їх можна розсадити, нам потрібно буде дуже багато лози для корзин.

- До примусового виходу з гри залишилось 5.00, 4.59,...

Все, за сьогодні зроблено чимало, треба бігти додому. Біжу по уже знайомому маршруту: стражник - 5 стегенець, землемір - 10 стегенець. Добре що добував їх уже не я, до речі, а скільки набили?

Хм. 152 штуки, непогано, враховуючи, що полювання тривало лиш декілька хвилин. Добіг.

• Вихід!