Роздум 4: Graveфрут

'Такий при зустрічі зі Всевишнім буде звертатися до нього на приятельское 'ти', - відзначав про себе Карась, спостерігаючи як два хлопчини в помаранчевих робах змінюють рекламні банери на стіні одного торгового центру, популярного серед брендованих прихожан секти H & M. Прийшов час, і симпатичну брюнетку, що рекламує нижню білизну, в одну мить заклеїли постером, на якому мужик з неначе посадженною на клей бородою, розказував щось в мікрофон перед багатотисячною аудиторією роззяв. Підпис золотистими літерами давав зрозуміти, що це черговий пастор-кидала, який проводить свої релігійні вечірки щосуботи в Палаці Спорту, витіснивши звідти інших 'людей честі' - співочу мафію, на чолі з Віталієм Білоножко. Для тих, кого він обіцяв врятувати від алкоголізму і наркозалежності, кожен шостий день тижня був схожий на зустріч з дивом, для цієї ж людини - звичний час видачі заробітної плати. В його історіях не вистачало тільки хапаючих за душу спогадів коло багаття, як будучи молодими і зовсім ще зеленими, вони разом з Ісусом їздили в літні табори, де в в таємниці від старших курили свої перші сигарети та цілувалися зі старшокласницями на дискотеках.

Карась був явно не дурною рибою, щоб прекрасно розуміти - такі розповіді було необхідні, щоб публіка відчула себе оповитою в атмосфері сімейного затишку, точно як на тих шоу для домогосподарок. І в потрібний момент, коли глядач вже почне солодко пускати слину на подушку, силою стягти його з ліжка, викинувши на морозний двір в чому мати народила, продовживши розповідь про Всевишнього вже в зовсім іншій манері. Історії, де він більше не той усміхнений бородань з овечкою на руках, а справедливий суддя, спопеляючий всіх за проявлену до нього неповагу. Так, схема хічкоківських жахів у цих ділків була відпрацьована досконало.

Та для Карася пріоритетним було тільки його перше, свіже враження, що вважалося їм за такий собі, смаковий рецептор - рецептор чутливості. Ледве 'торкнувшись' кінчиком язика до речі, що його цікавила, він одразу міг встановити, смачно це чи навпаки - більше подібне непорозуміння в його пащі не затримається. Цей преподобний халявщик з плакату отримав для Карася солодкувато-гіркий присмак. Це витікало тільки з персональних, глибоко не ясних навіть для самого мутанта, відчуттів. Він не міг зрозуміти, як це - бородатий мужик і ... солодкувато-гіркий присмак. Так, можливо в компанії друзів він був солоним немов квашена капуста, а теплота сімейного кола розтоплювала его, немов він був молочним шоколадом. Але Карась довіряв своїм відчуттям на повну, адже знав - вони не скриють від нього внутрішню реальність того, хто з усіх сил намагався видати сталевий протез за простягнену, руку допомоги. Такий собі екзотичний фрукт - з блаженною, яскравою оболонкою, та неймовірно гіркою (і подекуди гнилою) м'якоттю в середині.

Для Карася він був грейпфрутом.

Шкода, та на цитрусові у нього алергія.