Глава 21

Ранок настав дуже швидко.  Було таке відчуття, що я тільки заплющила очі та поринула у світ Морфею, як продзвенів будильник. Підійматися зовсім не хотілося. Вирішила ще трохи поніжитись в ліжечку, як у двері постукав Влад. Чому саме він? Тут все просто – бабуся сказала, що поки не збирається повертатися.   

- Братику, сьогодні я на пробіжку не піду, щось не дуже добре себе почуваю, – викрикнула я, зарившись з головою в ковдру.   

- Мілка, де болить? – схвильовано промовив брат, безцеремонно  відкидаючи моє укриття.

- Та ніби ніде не болить, але слабкість велика, не хочу вставати.   

- Маленька, а давай ми тобі температуру виміряємо! – підскочив Влад, ймовірно хотів йти за градусником.

- Та ні, температури в мене точно немає, – впевнено сказала я.   

- А чому тоді слабкість? Може до лікаря тебе відвести? – не міг заспокоїтись він.

- Я трохи полежу і підіймусь, – повідомила я.   

Деякий час Влад вагався, але все ж покинув мою кімнату, при цьому щось бормотів про впертих молодших сестрах і хвилювання за них.   

Брат у своєму репертуарі. Мені навіть хворіти страшно, адже тоді мій любий Владик буде, як квочка, сидіти днями біля мене. Таке вже було, ох і нервів ми попсували тоді один одному.

- Знаєш, Мілка, ти сьогодні залишайся вдома. На тобі лиця немає, – поставив мене перед фактом брат, як тільки я спустилась на кухню.   

- Владику, якщо зараз вип'ю кави, то відразу стане легше, – вперто сказала я.

- Мілка, Мілка, невже ти не розумієш, що я за тебе хвилююся?   

- Чудово розумію, але й справді мені вже значно краще, – посміхнулася я. 

- Хм… А не в тому хлопцеві причина твого сумного обличчя і поганого самопочуття? – з ще більшим занепокоєнням запитав Влад.  

- Точно не в ньому, – ще ширше посміхнулася я, коли в голові постав образ Ніка.

- Дивись мені! Якщо він тебе образить, ти не мовчи. Маленька, ти мені можеш довіряти, – не знаю про що думав брат, говорячи ці слова, але мені стало ніяково.   

Так, звичайно, Влад найрідніший чоловік, але я не готова з ним ділитися переживаннями щодо хлопців. Для таких розмов чудово підходять подруги, а в мене їх тепер аж дві. 

- Я в мене все гаразд, братику, – щоб остаточно розвіяти всі погані думки Влада, промовила я.

- Тебе відвезти на навчання? – запитав він.  

- За мною заїде Нік, – тихо відповіла я. Якщо чесно, то дуже боялася, що брат знов почне читати нотації.   

- Добре, – кивнувши своїм думкам, погодився він.  

Через декілька хвилин прийшло повідомлення від Ніка. Він вже чекав на мене. Запевнивши брата, що все буде добре, взяла свій рюкзак й побігла на вулицю. 

Хлопець, як і минулого разу, галантно притримав дверцята та допоміг сісти до машини. Ввімкнув плейлист, який сподобався мені вчора, завів мотор. Все в ньому було бездоганно, що просто не могло бути правдою. Це трохи насторожувало.

- Лано, я бачу у вас з Ніком все зрослося? – запитала Натка.  

Коли ми зайшли до навчального корпусу, вона чекала мене на першому поверсі. Ніка хтось зупинив для розмови. Я не знала тих хлопців, але була рада можливості трохи поговорити з подругою.

- Якщо чесно, то я не знаю, що тобі відповісти. Так, мені з ним добре, але чи готова я на щось більше – не впевнена, – розвівши руками в сторони, промовила я.

- Подруго, та ти сяєш! Признавайся, що у вас з ним було, м? – штовхнувши мене в бік, поцікавилась вона.  

- Ну, – зам'ялася я, – ми цілувалися, – сказала я, відчуваючи як щоки червоніють.  

- Це вже щось! – посміхнулась Ната. – І як я розумію, тобі сподобалось, – вона не запитувала, вона була в цьому впевнена. Я лиш кивнула, підтверджуючи правдивість її думок. 

- Наточка, а як ти розумієш, що закохалася? – може і в цьому подруга допоможе, все ж в неї більше досвіду в стосунках. 

- О, про кохання це не до мене, – трохи понуро відповіла дівчина. – Розумієш, інтим і справжні почуття – різні речі.  

- Добре, а як ти зрозуміла, що можеш довіритись хлопцеві? – не могла вгамуватися я. Мені просто потрібно було впевнитись у своїх відчуттях.

- Подруго, ну ти даєш, – засміялася вона. – В мене ще ніхто не цікавився подібним. 

- Але все ж? – наполягла я.   

- Дивись, я думаю так, якщо тобі добре з хлопцем і просто мовчати, то це твоя людина. Якщо від одного погляду в тебе серце починає битися частіше, це звичайно може бути тахікардія, але ж ми оптимісти с тобою, – посміхнулася вона, – значить тебе заводить хлопець. Якщо коліна при поцілунках трясуться, то однозначно між вами є вогонь. 

- Ти говориш як справжній знавець, – відповіла я. – Дякую тобі.  

- За що? – насупилась дівчина.  

- Просто за те, що ти в мене є, – обійняла подругу.  

- Ой, якими сентиментальними робить нас кохання, – жартівливо промовила вона, але обійняла в відповідь.