Глава 7 Артем

      Цієї    ночі ,   я    наче    хороший   хлопчик    ночував    вдома.   Іноді    це   все   ж    корисно ,   тому    що    я    давно    так    не    висипався.    Піднявся    о    сьомій ,   зібрався    і    вийшов    з    кімнати.  

       На    кухні    мама    з    Артуром   жваво   обговорюють    питання    фірми .   Коли    я    увійшов ,   вони   наче   по    команді   повернулись    до    мене   з    здивованими    обличчями.

      - Доброго   ранку.

      - Доброго    ранку,   сину.   Ти    чого    піднявся    в    таку   пору?   На    тебе    це    не    схоже.   Куди    зібрався?

       - Як    це    куди ,   мамо?    На    роботу.   До    речі    дякую.   Мені    реально    дуже    сподобався    твій    подарунок.   Але   я    б    хотів    там    дещо    змінити ,   якщо    ти    не    проти. 

      -  Звісно!  - мама   аж    засвітилась.  -  Можеш   робити   що   хочеш.   Якщо   потрібна    допомога ,   звертайся.  

      - Дякую!   Поки    що    я    сам    впораюсь. 

      - Якщо    чесно ,   я    приємно   здивована.   Молодець!   Каву   будеш? 

       - Так,   дякую! 

       - Вчора   телефонувала    моя   помічниця -  Марина ,   сказала   що   взяла   до   тебе    кондитера.   Я   хотіла    сьогодні   заїхати   перевірити   як    вона    справляється.  -  від   згадки   про   Емму ,   губи   самі розпливаються   в    посмішці.  - Щось   можеш   про    неї    сказати? 

        - Як   на   мене   вона   чудово  справляється    з   своєю   роботою .   Старанна   дівчина .   

       -  Так?   От    і    чудово.   -  на відміну    від   мами ,   Артур   лише   гмикнув.   Видно   відразу    зрозумів    що   не   просто   так    такі   зміни.   Та   мені    байдуже.   Настрій    чудовий   і   впевнений ,   день   теж    буде    чудовий .   Головне ,   щоб    зеленооку   злюку    відпустило,   а   далі    все    піде    як    по    маслу.    Ресторан ,   вечеря ,   кілька   компліментів   і   вона    моя .   Не   пам'ятаю  щоб   колись  бажав  когось  так ,  як  бажаю  її.   Хочу  бачити   як  ці  очі   закочуються   від   задоволення .  Від  однієї  думки    про   це   тіло   кидає    в   жар.    Посміхнувся    своїм   думкам    і    сів   в   авто.   

       По    дорозі    заїхав   в    квітковий   магазин    і    взяв    червоні    троянди  і    м'яку   іграшку - якогось   зайця.  Дівчата   таке   люблять.   Коли    під'їхав    до   кафешки   була   майже   дев'ята    година ,   Емма   вже    має    бути    на    роботі .   Зайшов   з   цим   добром    всередину   і   до   мене    відразу   підійшла    Юля   з   широкою    посмішкою.   Видно    не    лише    в    мене    сьогодні    гарний   настрій.  

     - Доброго   ранку. - прощебетала    і   глянула    на   квіти.

     - Привіт.   Емма    вже    прийшла? - запитую   і    посмішка   зникає    з   її    обличчя.   Вона    що   подумала  що  подарунки    для    неї?   З   чого    б    це    раптом?    Обломчик   вийшов.

     - Так.  Вона    на    кухні.  - відповіла   і   відійшла. 

     Минаю   вітрину    і   йду  по   невеличкому   коридорчику .   Тут   я    ще   не    був.   Бачу    відчинені    двері    і    підходжу    до    них.   Зазираю    всередину   і    впадаю  в  ступор     від    того  що   бачу.   Емма    стоїть    до    мене    спиною   і   стягує    через    голову   сукню.   Оце  я    вчасно   підійшов!   Твою   ж   матір!!!   Оце   видовище!   В   мене    збилось   дихання   і   здається    зараз  в  венах    закипить    кров.   Член   проситься    на   волю ,   видно   теж    хоче   глянути.   Фея   залишається   лише   в  білій   мереживній   білизні .   Дупа   в   неї   що   треба .    Волосся   падає   на    плечі   і  спину   закриваючи   її   тіло    майже   до   талії.   Гучно   ковтаю   і    зробивши    крок    всередину   зачиняю    за    собою    двері.   Дівчина   підскочила   і   розвернулась   до    мене.   Від    різких   рухів   її    волосся    впало    на    обличчя   і   груди.   Чооорт!   Ніколи    не    бачив    нічого    сексуальнішого.    Емма    вхопила   свою    сукню    і   прикриває    до   сказу   спокусливе    тіло.

      -  Що   ти    тут    забув?   Вийди  звідси!  -  кричить   дівчина.   Тільки   тепер    підіймаю    очі    до    її    обличчя    і   посміхаюсь    від   того ,   як   почервоніли   її    щоки    і    з    якою   злістю    вона    на   мене   дивиться.   -  Артем ,   ти   оглух?   Вали   звідси. 

      - Чого   б   це?   Мені   й    тут   дуже    навіть   подобається .   - кладу   квіти   на    крісло    і   роблю   крок   до   неї ,   а   вона    відходить. 

    - Не   підходь.   Я   буду   кричати. 

    - Кричи.   А   я   послухаю.   Все   одно    ніхто   не   прийде.  -  вона   впирається   спиною   в   стіну   і   я   підходжу   ближче.   Емма   дивиться    знизу   вверх   мені    в    очі    і   я   тону   в   її   зелені    все   глибше.   Серце  наче   збожеволіло,   наче   намагається   пробити    грудну   клітку.   В   горлі    пустеля   Сахара.    Нахиляюсь  і   вдихаю   карамельний    запах.   Вона    важко   дихає .   Її   не   просто    бентежить    моя    близькість ,   вона    їй   подобається.   Я  відчуваю   як   дівчинка    починає   тремтіти   і   втрачаю   від   цього  розум.

      -  Скажи   чесно ,   ти    ж    мене   чекала?  - шепочу   на   вухо.  -   Тому   й   влаштувала   цей   міні  стриптиз .  Непогано !   Я    зацінив.   Як   на   рахунок   того,   щоб    продовжити    після   роботи? - вона   різко   мене   відштовхнула. 

       - Здурів?   Помрій!   Дурень   самозакоханий!  Тобі   не    спадало    на   думку ,   що   ти   можеш   комусь   не подобатись?   Я   просто   перевдягалась   щоб   почати    працювати.   А   якщо   в    тебе   щось    там   чухається ,   то   ти    не   за    адресою.   Пошукай   когось   іншого.   Думаю ,   бажаючих   багато.   Навіть   тут ,   в    цьому    приміщенні.  - от   гадина.     Прибити    хочеться.   Що   вона    з    себе    корчить?