Глава 1 Емма

      Сьогодні    в   мене    подвійне    свято...  Мені    виповнився   21  рік   і   я    тепер    вважаюсь   повнолітньою  по   законах   всіх   країн   світу.   А   так    як   останні    п'ять   років   я    живу    в   Великобританії,   це   має    велике   значення.  Друга   важлива    на    сьогодні    подія - я    закінчила    кулінарний   університет   по   спеціальності   кондитер.    І   я   дуже   щаслива    з   цього   приводу,   тому   що    це    була   моя    мрія.  

      Готувати    обожнюю   з    дитинства .   Я    часто   допомагала   мамі   готувати  кулінарні   шедеври   для    багатіїв   на   яких    вона    працює    вже    багато    років.   Та    я    навіть   не   мріяла   потрапити   в   такий    престижний    університет    на    навчання ,   до   того    ж    за   кордоном.   Я   в    батьків    одна    улюблена    донечка ,   яку    з    дитинства    обожнювали    і   підтримували   у   всьому    і    думаю   що    якби    не    моє    нездорове    дитяче    кохання    до    сина   маминої    господині ,   я    б   ніколи   не   потрапила   в   цей    університет. 

      Як   зараз   пам'ятаю ,   як    мама   застала    мене   всю    в    сльозах    і    соплях    в   ванній   кімнаті.   Я    зібрала    своє    світле   кучеряве    волосся    в    жмут   і    саме    збиралась    його    відрізати    ножем ,  бо    ножиць    не    знайшла.   А    все    тому ,   що    Артем    вчергове   насміхався    наді    мною   і   цього   разу  при    своїх    друзях.   Сказав    що    я    схожа    на   овечку    з   брекетами.   Так,   зараз    це    смішно ,   але    не   тоді...   Не   тоді    коли    тобі     15 ,   та    ще    й   від   хлопця    яким   мариш   кілька   років...  Артем    частенько   до   того  кепкував   ,   кидав   якісь   фразочки ,    але    це    було    по-іншому .   По-перше    наодинці,   а    по    друге   ці    слова    сприймались    якось   інакше...  Наче    він    звертав    на    мене    увагу,   чи   що?   Я   мліла   від   кожного   погляду    небесно-блакитних    очей  ,   від   кожної   посмішки  і    здається    пропускала    все    сказане    навіть    не    зрозумівши.   Артем - молодший    син   маминої   господині  .   Він    був    дуже    гарний ,   харизматичний    і    веселий .   Він   з   тих    хлопців ,   яких   називають   поганими   і   від    яких    дуріють   дівчата.  І   я  не  була   винятком .    Він    був    старший    за    мене    на    три   роки    і   я    часто    бачила    його    з    дівчатами.   Це   сильно    ранило.   Ні ,  я   навіть    не    мріяла    що    такий    хлопець    буде    зі    мною ,   просто    збоку    спостерігала    за    ним    і    милувалась.   Я    тоді    була    занадто    худою ,   з    коротким   кучерявим    волоссям ,   брекетами    і    в    окулярах.    Коротше ,   я    реально    була    смішною ,  романтичною    мрійницею. 

      В   той   день   я   допомагала    мамі   на   кухні  ,   бо    в   Артема   була    вечірка   з   нагоди    дня   народження .    Йому    виповнилось   18 .   Я    спекла   для   нього    свій   улюблений   торт    з    карамеллю.  Я    дуже    старалась,   хотіла   щоб    йому   сподобався   мій    подарунок.   Все    чого    я    чекала ,   щоб    він    мені    посміхнувся... Натомість    Артем    скептично   підняв  брови   і   скривився.

      - Слухай   мала ,  ти   ж   бігаєш   за    мною    наче    хвостик  вже  кілька   років ,   дивишся   так,   наче   я   якесь   божество,   невже   за   стільки   часу   не   могла    дізнатись ,   що   я    терпіти   не    можу   карамель?   Але    це    мабуть    дуже    складно    для   овечки   з   брекетами на   зубах.  - всі   його   друзі    почали    сміятись.   Артем   не   сміявся ,   він   дивився   на   мене   прямим   поглядом   з-під   трішки  прикритих   повік.   Він   наче  зчитував   мою   реакцію ,   наче   смакував   моїм   болем    і   сльозами   які   градом   посипались   з   очей   ,   що   ще    більше   розвеселило   компанію.  Я   кинула   торт   на   землю    і    побігла    додому .   Там    мене    й    застала    мати   в   ванній   кімнаті.   Тоді    я   й   розповіла   їй    все    про    свої    почуття    до    Артема   і    про    його    насмішки. 

          Вже   через   тиждень    мене    посадили    на    літак    до    Великобританії,    де    живе    таткова    сестра   - тітка    Ліза.   Вона   колись   відразу    після   закінчення   навчання    поїхала   з   подругою    в   подорож.   Там    познайомилась    з    своїм    Алексом    і    вони    досі    разом   і   дуже    щасливі.   В   них   є    донька   - Кеті ,   вона    моя    ровесниця  ,   сестра   і    подруга.    Ми   спершу   разом   навчались   в   старшій   школі   а    потім    розбіглись   по   різних    універах.   Кеті   в   нас  справжня  модниця    і    завжди    такою    була.    Вона   працює   стилістом   в   якомусь   фентиперсовому   салоні.    От   вона   й   зробила з   мене ,   за   її    словами  "цукерочку".   Допомогла   підібрати   лінзи ,   підказала    як   вкладати   кучеряве   волосся  ,   або    як    його   вирівняти.   Ми   разом    ходили   в   спортзал   і   підкачували   моє   худе   тіло ,   яке   звісно    трохи   набрало   форм ,   та   все   ж    не   настільки хороше  ,   як   мені    б    хотілось .   Хоча   сестра   каже ,   що   виглядаю   я    класно    і    це    вже    проблема    в    моїй    голові.   Все    можливо. 

      - Де   літаєш   Ем ? - виводить    мене    з   роздумів   Джес - подруга   з   універу. - Ми   тут   вирішуємо   важливі   питання ,   а   ти   в   космосі. 

     - Так   щось ,   замислилась.  Про    що    мова? 

     - Про   сабантуй .  Потрібно   відсвяткувати   твою   днюху .   Ну   і  завершення   навчання   звісно.   Запросимо   Ноа ,   він   до  речі   вже   й   подарунок   для   тебе   придбав.  - починається... -  І   не   треба   кривитись ,  хороший   хлопець   і   давно   до   тебе   клинці   підбиває.