Розділ 8 - Шлях до "Вільного порту"

— Тесс, оголошуй загальний збір. Виникла необхідність терміново поспілкуватися з екіпажем — розповісти про реальний стан справ та наші плани.

Через кілька хвилин увесь екіпаж зібрався в кают-компанії. Я теж швиденько зайшла туди.

— Доброго дня, екіпаже! — звернулася я до всіх з оптимізмом у голосі. — Ну то як ви? Не дуже розслабилися за час вимушеної зупинки на станції у Стенлі?

Витримавши паузу, продовжила:

— Хочу довести до вашого відома, що за годину ми продовжимо свій шлях. Попереду два коротких гіперпереходи — і на нас чекає вільна торгова зона з атмосферною планетою та потужним торговим центром на орбітальній станції. Це Вільний Порт «Нексус» зі столицею «Базар». Нічого не буду розповідати про нього — ми неодноразово вже бували тут раніше, а новим членам нашого колективу наші «старожили», я маю надію, розкажуть про всі правила та специфіку перебування як на космічній станції, так і на планеті.

Особливої потреби відвідати «Нексус» ми ніби й не маємо — але я прийняла рішення, що ми просто відпочинемо на одній з курортних планет. Ми вже пару років не були на атмосферній планеті з природною гравітацією, не відчували вільного простору над головою. Тому я вважаю, що відпочинок на морському пляжі, в лісі, спілкування з розумними інших рас, танці та багато іншого обов'язково піднімуть нам настрій. Я вже забронювала цілий готель для нас. Думаю, що нам, місяць для відпочинку буде більше ніж досить. Кошти у вас є — адже не всі виплати були перераховані раніше, тому на ваших рахунках ви маєте по сотні тисяч кредитів. Орбітальний ліфт на столичну космічну станцію працює регулярно — а отже у вашому розпорядженні ціла планета, орбітальна станція та тридцять діб вільного часу.

Я глянула на своїх друзів — чи то пак колег — і побачивши їхні щасливі обличчя, одразу зрозуміла: такий відпочинок нам усім просто необхідний.

— Раз так, — ще раз промовила я, — тоді всі по своїх місцях. Ми вирушаємо. А ще я сподіваюся, що ми, всі в повному складі повернемося на борт нашого «Блукача».

— І ще одне прохання — не намагайтеся самостійно шукати своїх рідних, а тим паче зв'язуватися з ними. Цим ви зашкодите своїм рідним та ще й викажете ворогам наше місце знаходження . До речі, цим питанням уже займаються досить-таки серйозні служби, які допоможуть нам повернути наші сім'ї.

Поки я розмовляла з екіпажем, Тесс та колеги на капітанському містку вже почали розгін для переходу в гіперпростір. Потім пролунав її голос: «До стрибка залишилося тридцять секунд». За мить допоміжний ШІ повідомив, що ми вже в гіперпросторі — три доби польоту, потім без зупинки ще один розгін і наступний стрибок, що триватиме добу.

— Увага, — звернулася я до екіпажу, — всі вільні, окрім наших нових пілотів, яких я прошу залишитися, у мене є до них розмова.

Як тільки в кают-компанії залишилися колишні раби, то я представилася їм — хто я така і яке місце я займаю на зорельоті. Чим і здивувала їх усіх.

— Прошу тиші, — знову звернулася до них. — Вся складність з вами полягає в тому, що ви не маєте жодного громадянства, а отже вам необхідно буде його отримати. На столичній космічній станції знаходяться багато консульств та посольств найрізноманітніших імперій, де можна отримати громадянство. Я б наполегливо порекомендувала те посольство, яке я й сама виберу, адже ви поки що не маєте жодного уявлення про ті імперії, які будуть намагатися вас перехопити. Просто довіртеся мені. І маю ще одне попередження — прийняти громадянство це дуже важливий крок. Якщо хто думає, що потім можливо захоче позбутися цього громадянства, а згодом вибрати інше — то це у нас не працює. Позбувшись один раз громадянства з різних причин, повторно не отримаєш жодного, і вихід залишається один — або в рабство, або в пірати. З пасажирами без громадянства на борту нам навіть не дозволять причалити. Хоча ні — дозволять, але відповідні служби відразу вас заберуть та поведуть до того консульства, на яке ви вкажете, щоб отримати громадянство, а скоріше за все поведуть в те посольство яке їм вкаже їхнє керівництво. Але в нашому випадку такий фокус із нами у них скоріш за все не вийде. Бо я вже знаю що робити.

— А тепер увага — я чекаю відповідь. Чи є хто не згоден зі мною — якщо є, то прошу два кроки вперед.

Відразу вийшли вперед два пілоти — і майже в один голос сказали, що вони не готові приймати будь-чиє громадянство. Я відразу побачила, що вони друзі і вже мають на думці щось своє.

— Тесс, — звернулася я ментально до помічниці, — будь ласка проскануй їх легенько. Що то за перці такі?

— Вони мають бажання податися в пірати, — відповіла Тесс.

— Он воно що. Тесс, налаштуй телепорт до Стенлі та підготуй йому пояснення, про цих пасажирів які навближчим часом  будуть у нього в гостях.

— Ну що ж, хлопці, — це ваше право розпоряджатися своїм життям. Я можу дати вам можливість скористатися моїм телепортом, який закине вас на найближчу космічну станцію. А далі вирішуйте самі — он на стіні бачите прямокутник, мовби намальований, то і є портал. Нейромережі у вас є, так що зможете самі вибрати кінцевий пункт призначення, — продовжила я, а сама посміхнулася подумки: так я і дозволю вам стати піратами.

Хлопці якось оперативно вирушили до телепорталу, швидко зайшли в його кабіну, потім щось злегка блиснуло і двері відчинилися, показавши що там всередині порожньо.

— Тесс, — звернулася я знову, — як там справи з дезертирами?

— Все гаразд, — відповіла вона. — Стенлі вже трохи підчистив їм мізки, і вони вже будуть самими надійнішими пілотами.

— Тесс, може Стенлі поверне мені їх назад, бо в мене й так мало пілотів?

Не встигла я ще щось додати, як двері порталу зачинилися, потім знову відчинилися — і з них вийшли обидва мої втікачі. Це необхідно було бачити здивовані очі інших пілотів. А ті двоє якось спокійно підійшли до гурту і, мовби нічого не сталося, сказали: