92 Корделія Фокс

Прийнявши душ, я перевдяглась в піжаму і лягла у ліжко, але сон, як на зло, не поспішав до мене приходити.

Останні новини про того бісового Корвіуса дуже мене розхвилювали і збентежили. Я була в шоці від того, що саме світлий маг міг коїти подібні жахіття.

Нам необхідно було якомога швидше дізнатися про те, хто стояв за всіма цими подіями і прагнув пробудити того древнього виродка.

Я знала тільки одного світлого мага і до останнього часу дуже добре з ним ладнала. Хоча наша з Джеймсом минула зустріч пройшла поганенько, але я сподівалась, що дізнавшись про небезпеку, що загрожувала нашому королівству, мій товариш забуде про свої образи і допоможе мені.

Чудово знаючи про те, як Дерек Блейк ставився до Джеймса Ворена, я вирішила нічого йому не розповідати про свої плани, а спершу все зробити, а вже потім поставити перед фактом.

Прокинувшись дуже рано, я швидко зібралася, наказала одному із кучерів герцога підготувати карету і відвезти мене до центральної бібліотеки.

Пам'ятаючи про те, що у нього теж може бути магічний кристал зв'язку, я не стала казати, куди насправді планувала потрапити, щоб він не пробовкався про це герцогу Блейку.

Бо тоді мій хитрий план накриється мідним тазом, а я дуже не хотіла втрачати таку чудову можливість здобути хоч якусь корисну інформацію.

Вийшовши з герцогської карети біля будівлі бібліотеки, я поспішила всередину, щоб скористатися додатковим виходом і непомітно драпанути від кучера.

Коли мені це вдалося, я спіймала карету і поїхала до графського маєтку Воренів, сподіваючись на те, що Джеймс все ще перебував вдома.

Мене зустрів пихатий дворецький і провів в їдальню, де в цей час снідав його господар.

- Привіт, друже, - посміхнувшись, промовила я.

- Привіт... Відверто кажучи, я не очікував побачити тебе так рано, Корделіє. Щось трапилось? - схвильовано запитав він, уважно поглянувши на мене.

- Трапилось і щось дуже погане, - сказавши це, я сіла за стіл і почала розповідати Джеймсу про те, що вчора дізналась від своєї матері.

- Який жах... - сказавши це, Джеймс встав зі свого місця і підійшов до мене.

- Так, це, і справді, жах... Допоможеш мені дізнатися про те, хто стоїть за цим?

- Звісно, що допоможу, Корді... Я не тільки розповім про все, що знаю, а ще й дещо тобі покажу, - говорячи це, Джеймс взяв мене за руку.

Наступної миті світ довкола нас закрутився. Трясця! Я не встига запитати Джеймса, навіщо він скористався магічним татуюванням переносу, бо у мене перед очима все попливло.