73 Корделія Фокс

Сто ельфіф та тролів!!! Дракони крилаті!!! Оце так я начворила! Взяла і побила... Ну, трішки побила самого наслідного принца нашого королівства...

Який страшнй жах! Тисяча демонів хвостатих! Таке точно могло статися тільки зі мною...  Дідько волохатий! 

Звідки ж я могла знати, що то його високість так нахабно нишпорив у нас на кухні? Точно! Нізвідки!

Тому цей титулований, високородний йолоп сам винен у тому, що тільки що сталося з ним на кухні.

Йой! Якщо Дерек Блейк  - кузен принца, то це значить, що він - племінник короля нашого королівства!

Від цієї думки мене спершу кинуло в холод, а потім в жар. А потім по всьому тілу побігли мурашки табунами.

Я, звісно, чудово знала про те, що Дерек - дуже родовитий, багатий і впливовий аристократ, але навіть і не уявити собі не могла того, що він близький родич його величності.

Стоп! І це, маючи таке високе походження, Дерек Блейк вирішив зв'язати себе з відьмою?

Якщо б він був якимось дрібним аристократом, то інші б закрили б на це очі, але ж в його випадку все було зовсім не так.

Згітно із законами і традиціями нашого королівства, Блейк теж мав право зайняти трон і був третім чи четвертим в черзі на пристол.

Дерек міг легко одружитись з якоюсь іноземною принцесою, якби захотів...

Я прекрасно розуміла, що стосунки з відьмою знищать його репутацію і завдадуть йому шкоди. Чогось подібного я точно не хотіла.

Сльози самі собою полилсь у мене по обличчю. Зайшовши до себе в кімнату, я зачинила двері і безсило опустилась на підлогу.

Мені було дуже боляче, бо я, дурепа така, вже почала фантазувати про наше з ним спільне майбутнє, почала вважати його своїм...

Я не мала жодного права псувати життя цьому паскудному, але, вже такому рідному і близькому, аристократу.

Я ж завжди була розумною і розважливою відьмою і знала те, як краще вчинити в будь - якій ситуації.

Зараз я теж знала, як мені треба було діяти, але мені не вистачало сил та рішучості, щоб відмовитись від того, кого я, на свою біду, покохала всім своїи відьомським серцем.