57 Дерек Блейк

Коли ми поснідали, Корделія вийшла на вулицю, щоб провести мене до карети. Сьогодні я зовсім не хотів їхати на роботу і якби міг, то залишився б вдома разом зі своєю відьмочкою.

- Фокс, будь гарною дівчинкою і не рознеси дім, - посміхнувшись, промовив я і обійняв відьмочку.

- Ти це кажеш, як мій бос? - Поцікавилась Корделія, підійнявши брову.

- Я це кажу, як чоловік, який любить тебе і хвилюється за твою безпеку, - відповів я.

Я й сам не очікував, що зізнання в почуттях до Корделії так легко у мене вирветься. Схоже, що вона теж цього не очікувала, бо шоковано дивилась на мене, кліпаючи віями.

- Який ти швидкий, Блейку... Не встиг поцілувати, а вже про кохання розповідаєш.

- Я навпаки надто довго чекав, щоб сказати це тобі, Фокс. Звісно, що в моїх планах це виглядало зовсім не так. А за романтичною вечерею при свічках, але жорстока реальність внесла свої корективи.

- Дереку, ти хочеш сказати, що вже давно щось відчував до мене? - здивовано запитала Корделія, уважно дивлячись на мене.

- Тисяча чортів і демонів! Корделіє, я закохався в тебе з першого погляду, щойно побачив в академії... Через певні обставини я не міг тоді відкрито сказати тобі про свої почуття... А коли у мене з'явилось достатньо влади і грошей, щоб захистити тебе і послати всіх до біса, то почалися всі ці проблеми... - Промовивши це, я міцніше стис в обіймах Корделію.

- Я навіть подумати не могла про подібне... Щоб такий пихатий і самовпевнений аристократ, як ти, міг закохатися у звичайну відьму ...

- Серце не цікавить статус чи походження. Воно просто кохає... Корделіє, я серйозно налаштовний по відношенню до тебе. І хочу, щоб ти стала моєю дружиною, коли все це закінчиться.

- Дереку, ти ж розумієш, що якщо ти одружишся з відьмою, то твоїй репутації прийде кінець?

- Думаєш, мене хвилює репутація? Я просто хочу бути щасливим і створити сім'ю разом із жінкою, яку я кохаю понад усе.

-Твої слова дуже мене розчулили, Дереку...

- Корделіє, просто довірся мені і я зроблю все, щоб ти була щаслива.

- Я тобі вірю, Блейку... Але якщо ми тепер пара, то не забувай про те, що я не просто відьма, а дуже ревнива і мстива відьма, якщо що...

- Я чудово про це пам'ятаю. Особливо після того шоу, що ти влаштувала в ресторані, - сміючись, сказав я.

- От і добре, - посміхнувшись, промовила Корделія і поцілувала мене.

Попрощавшись зі своєю відьмочкою, я дуже неохоче сів в карету і поїхав на роботу в управління магічного правопорядку, де на мене чекала ціла купа проблем і важливих справ.